Україна приєдналася до переліку таких держав як Німеччина, Люксембург та Сінгапур, які ввели криптоіндустрію у правове поле. 8 вересня Верховна Рада ухвалила Закон "Про віртуальні активи".
Той факт, що Україна стала однією з перших країн, яка впроваджує подібне законодавство, означає справжню зацікавленість у "цифровій трансформації". І, цілком ймовірно, ця тема може бути цікавою іноземним партнерам нашої країни не менше, ніж самій Україні.
Україна приєдналася до переліку таких держав як Німеччина, Люксембург та Сінгапур, які ввели криптоіндустрію у правове поле
Відео дня
Про що закон? Він визначає засади державної політики у сфері обороту віртуальних активів, а також права та обов'язки учасників крипторинку. Юридичною новелою стала поява низки понять, таких як "віртуальний актив", "постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів" та безліч інших. Хоча, поняття "віртуальний актив" вже існує у законі про протидію відмивання доходів, нове значно ширше охоплює об'єкти віртуальних активів.
Чи може легалізація віртуальних активів стати можливістю для відмивання нелегальних доходів? Це питання до системи криптовалюти. Ухвалення спеціального закону – це визнання та врегулювання явища, яке довгий час існує, але перебувало за межами законодавчої уваги. Набрання чинності законом матиме переваги серед власників крипто-активів. Насамперед у наданні гарантій їхнього захисту, в тому числі судового. Тож з часом сформується судова практика щодо обігу віртуальних активів, у тому числі, щодо відмивання доходів, з можливою опорою на чинні прецеденти в країнах, де ця система вже працює.
Наприклад, транзакції Bitcoin псевдоанонімні. Кожен користувач має відомості всіх минулих транзакцій у вигляді лог-файлу. А централізована криптобіржа має персональні дані користувача, отримані під час верифікації. Поєднання цих фактів робить відмивання нелегальних доходів через операції з віртуальними активами непривабливим.
Ухвалений закон у сукупності з чинним – "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", покликані врегулювати ситуацію навколо централізованих бірж, які бажають працювати на території України. Сфера позабіржових угод, а саме купівля-продаж віртуальних активів, насамперед через готівкові операції, залишиться нерегульованою через очевидні технічні складнощі.
Відкритим залишається питання: що саме можна вважати "віртуальним активом"
Чи існує можливість перевірити вміст гаманця? У системі блокчейну існує можливість відстежити історію будь-якої транзакції у криптовалюті, яка може бути в обігу по всьому світові. Навіть при помилковій транзакції всі дані зберігаються в історії гаманця. Але отримати інформацію про власників активів та мету переказу не передбачається можливим без саморозкриття користувачем. Водночас на всіх криптобіржах встановилася практика KYC (Know Your Customer – дослівно "Знай свого клієнта"). Користувачі перед початком використання сервісів біржі повинні авторизуватися у системі, надавши їй дані про ПІБ, дату народження, електронну пошту, країну, адресу проживання та фото паспорту. До того ж деякі користувачі підтверджують місце проживання додаючи комунальні рахунки…
Відкритим залишається питання: що саме можна вважати "віртуальним активом". Мінімального або вичерпного переліку об'єктів не існує. Один закон трактує їх як "цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей", а інший, як "вид майна, який є цінністю в електронній формі, існує в системі обігу віртуальних активів, та може знаходитись у цивільному обігу". Отже, ці поняття можуть внести плутанину в розумінні об'єктів.
Для постачальників послуг віртуальних активів мають бути запроваджені стандартизовані політики й правила щодо протидії відмивання коштів. Наразі існує "дорожня карта" щодо їхнього запровадження. Український правовий режим має спиратися на міжнародні правила, які схвалює Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей (FATF). Але якщо ці правила будуть прийняті пізніше, ніж основний закон набере чинності, цей часовий "пробіл" залишить власників віртуальних активів незахищеними від ризикових транзакцій.
Навіть існування закону з недоліками краще, ніж його повна відсутність
Звідси питання, як бути міжнародним компаніям і криптобіржам, які надають послуги, пов’язані з обігом віртуальних активів в Україні. Чи будуть вони зацікавлені отримувати державну реєстрацію? До моменту створення нового державного органу, який виступатиме суб’єктом державного фінансового моніторингу постачальників послуг, ним залишатиметься Мінцифри. У деяких випадках повноваження матимуть НБУ та Національна комісія з цінних паперів. А для регулювання діяльності криптобірж планується створити Національну службу з регулювання обігу віртуальних активів. Саме ця служба буде повинна стежити за виконанням AML-вимог.
Але на даний час будь-які чіткі пояснення компетенцій відсутні. І тому, це впливає на момент законного старту функціонування ринку віртуальних активів повною мірою.
Діяльність ринку віртуальних активів потребувала законного регулювання. А тому навіть існування закону з недоліками краще, ніж його повна відсутність. Із запровадженням закону власники активів зможуть легально здійснювати угоди щодо віртуальних активів, а іноземні та українські криптобіржі працюватимуть офіційно. З часом будуть зрозумілі ефективні сторони та прогалини закону. Але у будь-якому випадку ринок віртуальних активів почне виходити із тіні.
Максим Саєвський, член Комітету з питань телекомунікацій, інформаційних технологій та інтернету Асоціації правників України, партнер Digilaw, адвокат
