Серпень не тільки нагадує про невблаганне наближення осінньо-зимового періоду. Вже за місяць має розпочатися активна фаза бюджетного процесу, адже до 15 вересня Кабінет Міністрів має подати на розгляд Верховної Ради проект державного бюджету на наступний рік.
Цього разу розробка головного фінансового документу країни відбувається в умовах повномасштабної війни, тому уряд має запропонувати народним депутатам не лише приблизний розпис доходів та видатків на 2023 рік, а й дещо більше – бачення того, як має виглядати національна економіка воєнного часу.
Від, умовно кажучи, гасіння пожеж Кабмін має перейти до більш довгострокового планування, а також відповісти, за рахунок чого планується створити більш-менш надійний економічний тил для подальшої боротьби України та українців за своє існування.
Поки що країна живе більше за інерцією, а презентований у швейцарському Лугано план відбудови на $750 млрд стосується повоєнного часу, який ще не відомо коли настане.
Зважаючи на це, логічно очікувати появу кількох варіантів проекту держбюджету – для трьох основних сценаріїв подальшого перебігу бойових дій. Перший, оптимістичний, передбачає, що війна закінчиться вже до кінця цього року. Другий: що до мирного життя Україна повернеться протягом наступного року, але не у січні, а, наприклад, влітку чи восени. Третій, негативний, передбачатиме, що бойові дії будуть тривати як мінімум до кінця 2023 року.
І хоча у західних ЗМІ з’являлася інформація, що нібито президент Володимир Зеленський хоче закінчити війну саме до кінця 2022 року, проте реальність вперто доводить, що краще готуватися саме до найважчого варіанту розвитку подій. І саме до цього починає схилятися багато вітчизняних та іноземних експертів.
Логічно, що левова частка видатків у наступному році буде направлена на військові потреби, а саме – на виплату достойної зарплати героїчним захисникам держави, закупівлю необхідного озброєння та інші оборонні потреби.
У травні-червні тільки на оборону з бюджету направляли майже по 100 млрд грн щомісяця. І ці видатки у 2023 році точно не будуть меншими.
Крім цього не варто забувати, що держава має виконувати соціальні гарантії у вигляді виплати пенсій та інших соціальних виплат. Кабмін має відповісти, чи буде проводити індексацію тих же пенсій, що обіцяв робити кожного року. А якщо цього передбачено не буде, то потрібно знайти, як компенсувати людям погіршення якості життя через зростання цін.
Також не варто забувати, що в Україні на час війни введено мораторій на підняття "комуналки", тому бюджет має містити чіткі цифри, скільки буде направлено на компенсацію різниці в тарифах.
Ці три кити окреслюють мінімальні потреби держави, під які вже зараз потрібно знаходити джерела фінансування.
Наприклад, за даними Мінфіну, у липні 2022 року видатки склали 182,5 млрд грн, а з початку року – 1,22 трлн грн. Такі показники навряд чи можна вважати базовими, адже вони не містили різниці в тарифах, яку вже оцінюють майже у 200 млрд грн. Крім того, поки не відомо, якими будуть темпи інфляції у наступному році, а також можливий курс гривні, що можуть змінити розпис бюджету. Проте це дає хоча б приблизне уявлення про потреби держави.
Що стосується перекриття цих потреб, то у липні до загального фонду державної казни надійшло 169,6 млрд грн, з яких 80,4 млрд грн склала міжнародна допомога у вигляді грантів та кредитів. Загалом з початку війни наша держава залучила вже $12,7 млрд зовнішньої грантової і кредитної допомоги.
Зараз йдуть перемовини про отримання ще близько $14 млрд . Тобто, всього йдеться про отримання $27 млрд до кінця року.
Про гарантії чи конкретні обіцянки на наступний рік ніхто поки не каже, але професійно підготовлений проект державного бюджету значно підвищить шанси на подальшу іноземну фінансову допомогу у необхідних обсягах.
До речі, Україна планує до кінця року отримати додатковий кредит від Міжнародного валютного фонду у розмірі $15-20 млрд, тому уряд має пояснити, на що підуть ці кошти.
Крім цього, варто пам’ятати про таку больову точку, як державний борг, на погашення якого у січні-липні Україна направила вже 260,9 млрд грн (99,6% плану). Платежі з обслуговування держборгу склали 89,7 млрд грн (97,3% плану). Тобто, незважаючи на активні бойові дії в частині регіонів та дійсно надзвичайно складну ситуацію з економічним станом, наша держава продовжувала виконувати свої зобов’язання перед кредиторами. Проте з кожним місяцем робити це було все важче, тому держава мала б колись порушити питання реструктуризації державного боргу, хоча Міністерство фінансів довгий час виступало проти цього.
У липні уряд ухвалив рішення про відстрочку платежів по єврооблігаціях на два роки – до липня 2024-го. За цей час Україна мала погасити три випуски єврооблігацій на $3 млрд без урахування відсотків за ними та ще за одинадцятьма випусками. Крім цього, Кабмін також відклав і виплати по ВВП-варантах, випущених у 2015 році.
До цих рішень варто додати дефолт держкомпанії "Нафтогаз України" по єврооблігаціям, а також повторення такого сценарію для "Укравтодору" та "Укренерго". Іноземні інвестори поки що не йдуть назустріч і не хочуть переносити на два роки отримання своїх відсотків. Так само і МВФ вже виступив проти реструктуризації боргів України. Таким чином, врегулювання кредитних зобов’язань держави та ключових державних компаній є одним із викликів, який уряд має вирішити для більш легкого проходження 2023 року. До речі, у грудні минулого року уряд схвалив стратегію управління держборгом до 2025 року. Чи варто казати, що цей документ вже не є актуальним та потребує перегляду?
Україна поки не може власними силами закрити свої фінансові потреби, тому надважливим завдання є швидке пожвавлення економіки, яке збільшить податкові та інші власні надходження до казни.
Це також має якось вирішити проблему безробіття, яке, за даними Нацбанку, сягнуло рекордного показника у 35%. Тому у проекті держбюджету мають бути передбачені видатки не лише на точкові програми розвитку ключових галузей економіки, але й на більш глобальні проекти, наприклад, на розвиток вітчизняного бізнесу та створення спільних підприємств на території сусідніх країн, які зараз активно підтримують Україну.
Ще одним важливим завдання у 2023 році також є максимальна ефективність використання кожної бюджетної копійки. У цьому розрізі показовою є нещодавня заява уряду про запуск восени програми пільгової іпотеки для військових, медиків, вчителів та науковців. З наступного року вона має стати доступною для всіх громадян. Наскільки ця ініціатива є доцільною саме сьогодні, коли ворог завдає ракетних ударів не стільки по військових об’єктах, скільки по цивільній інфраструктурі?
Чи побачать українці щось з переліченого вище, – стане відомо протягом наступних тижнів, коли Кабмін надасть чернетку головного фінансового документу країни. Із року в рік проект держбюджету чиновники готували радше за старими лекалами, лише змінюючи цифри за деякими програмами. Через руйнівну війну Кабмін точно має змінити цю традицію та запропонувати дієві та нетривіальні механізми залучення та використання бюджетних коштів.
Дмитро Шварц
