Інформація про нарощуванні Україною оборонного експорту в РФ з'явилася в результаті некоректного трактування даних SIPRI / militaryrussia.ru

Про це у своїй статті для DT.UA пише співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

Автор вказує, що одне з відомих українських видань нещодавно представило матеріал відповідного змісту, підкріплений даними доповіді SIPRI й навіть скріншотом з його сайту. Новина швидко розлетілася інформаційним простором й спричинила значний резонанс.

Водночас пояснення і спростування цієї інформації, оприлюднені Держслужбою експортного контролю та ДК "Укроборонпром", залишилися практично без уваги.

Відео дня

Мельник наголошує, що автори, які працюють з даними SIPRI, повинні враховувати методологію роботи інституту, щоб уникнути їхнього некоректного тлумачення й порівняння. Так, для оцінки обсягу поставок озброєнь Стокгольмський інститут використовує спеціально розроблену одиницю виміру — ВТІ, вартісний тренд-індикатор (SIPRI trend-value indicator TIV). Обчислення цієї одиниці базується на відомій ціні типових зразків озброєнь й характеризує передачу військових потенціалів, а не фінансову вартість поставленого зброї. На практиці це означає, що суми в мільйони доларів мають мало спільного з вартістю контрактів.

Читайте також"Щоб жодна гайка не потрапила до ворога": в "Укроборонпромі" нагадали, що не торгують із Росією

Автор вказує, що оскільки ВТІ не відображають цін у постачаннях озброєнь, їх не можна порівнювати з показниками фінансової вартості збройового експорту. Це - вихідні дані для оцінки тенденцій в міжнародних збройових поставках, підрахунку питомої ваги постачальників й одержувачів у загальних обсягах поставок і процентних співвідношень обсягів поставок у визначені країни.

"На згаданому вище скріншоті є відповідне застереження про TIV, але автори матеріалу з якихось причин не звернули на нього уваги. Твердження, що "у минулому році Україна експортувала в РФ продукцію військового призначення на 169 млн дол.", без зазначення, що це "169 млн дол. TIV", а не реальні "169 млн дол. грошових коштів", — досить некоректне трактування даних першоджерела", - йдеться у статті.

Автор також звертає увагу на те, що коли SIPRI вказує роки поставки озброєнь, враховує дату їхньої передачі у ЗС, а не дату виконання контрактних зобов'язань постачальником продукції, що відповідає головній меті аналізу – фіксації факту набуття країною додаткового військового потенціалу.

"Наприклад, українські авіаційні двигуни до російського військового літака Як-130 або корабельні — для російських фрегатів проекту 11356 поставлені ще до введення Україною відповідної заборони. Якщо літак Як-130 був зібраний на російському заводі й переданий в армію в 2016 р., то в даних SIPRI саме 2016-й фіксується як "рік поставки", тобто це дата набуття країною додаткового військового потенціалу. Та ж історія і з корабельними двигунами (газотурбінними силовими установками) виробництва Миколаївського заводу "Зоря"-"Машпроект". Росія ще до кризи отримала три комплекти із шести запланованих", наголошує автор.

Окремо автор згадує ситуацію з літаками марки "Антонов", які РФ збирає за ліцензією. У цьому випадку виплата українському власникові фіксується аналітиками як "продаж", тому у вартісному тренд-індикатор TIV всі літаки Ан, вироблені в Росії, будуть мати українську складову (ліцензійні виплати) доти, поки буде діяти відповідний контракт.

"Повертаючись до публікації "Україна нарощує продаж військової продукції в Росію — міжнародне дослідження", можна зробити висновок про введення в оману читача авторами матеріалу. Важко сказати, якими були справжні причини й наміри: досить вільне тлумачення матеріалів SIPRI (без урахування методології) або свідома маніпуляція", - підсумовує фахівець.

Раніше в звіті SIPRI йшлося, що Росія постачає "Д/ЛНР" бронетехніку, а також протитанкові й зенітні озброєння.