Російські авіакомпанії всерйоз стурбовані витоком льотних кадрів в Азію: за останні 2,5 року туди виїхали на роботу понад 300 командирів повітряних суден (КПС) та інструкторів (близько 100 з них Китай), ще 400 осіб - у процесі працевлаштування, пише "Комерсант".
Основною причиною і в галузі, і в Мінтрансі вважають високий розрив у зарплатах на тлі слабкого рубля. Відтік кадрів почав позначатися на ринку: брак пілотів джерело "Ъ" називає однією з причин скандального скорочення польотної програми "ВІМ-Авіа". Не виключено, що для вирішення проблеми авіакомпанії РФ можуть знову запросити розширення квоти на наймання іноземних пілотів.
За даними "Ъ", витік торкнувся, зокрема, S7, "Уральські авіалінії", "Волга-Дніпро" і "ВІМ-Авіа".
Співрозмовник "Ъ" відзначає, що звільнення з "ВІМ-Авіа" одразу 12 КПС міг стати однією з причин масштабних збоїв польотної програми. В авіакомпанії підтвердили "Ъ", що деякі пілоти виїхали працювати в Китай, Індію та В'єтнам. Основна причина цього, на думку "ВІМ-Авіа", "має економічний характер": в країнах Азії державою створено умови, що сприяють залученню іноземного льотного складу. Тут немає обмежень і квот для пілотів-іноземців, лояльна система валідації льотного складу, до того ж рекрутингові агентства підбирають кадри в РФ та інших країнах.
У Китаї в 2016 році налічувалося 50,5 тис. пілотів, з них — 25,2 тис. комерційних (за рік їх кількість зросла на 2,3 тис. осіб). За даними Boeing, в найближчі 20 років авіакомпанії КНР будуть наймати по 5,5 тис. пілотів на рік - 111 тис. осіб до 2035 року. У 2016 році в країні було 59 авіакомпаній і 218 аеропортів, їх перевезення зросли на 12%, до 488 млн пасажирів, а всього через аеропорти КНР пройшло понід 1 млрд осіб.
Авіакомпанії РФ з 2011 року через дефіцит КПС також боролися за право наймати іноземних пілотів, і в 2014 році уряд виділив їм квоту — до 200 іноземців в рік. Але це збіглося зі спадом пасажиропотоку (у 2015 році — на 1,2%, в 2016-му — на 3,8%) та ослабленням рубля, попит на роботу в РФ впав. У "Аерофлоті" 21 іноземний пілот (18 осіб — з Чехії), квота компанії — 80 осіб.
Зарплата пілота в Китаї в середньому в чотири рази вище, ніж в РФ,— від $17-25 тис. в місяць. Графік роботи — 80 годин нальоту на місяць (у РФ — 90), не менше 96 днів відпустки (у Росії — 70 днів). З 2016 року в Китаї спрощено видачу пілотам дозволів на роботу, що "лише стимулює прихід льотного складу з Росії", говорить джерело "Ъ".
Гендиректор "Аерофлоту" Віталій Савєльєв розповів, що в компанії є дефіцит російських КПС, і підтвердив, що "пілоти юрбою йдуть в Азію і Китай, де зарплата в 1,5-2 рази вище".
У Мінтрансі "Ъ" підтвердили тенденцію витоку кадрів, але запевнили, що "проблема набагато меншого масштабу". Там згодні, що відтік викликаний "насамперед курсовою різницею валют". Пропозиції для запобігання цього обговорюються з Асоціацією експлуатантів повітряного транспорту і скоро "будуть представлені на громадське обговорення".
Зараз російська авіавлада лише формально ускладнює пілотам доступ до роботи за кордоном — наприклад, відмовляючись підтверджувати іноземним компаніям ліцензію пілота або надавати інші документи, посилаючись на закон про захист персональних даних.
