Після численних заяв Трампа про бажання анексувати Гренландію, Данія почала працювати над тим, аби справді захистити острів. Але не від США, а від Росії. Про це пише Bloomberg.
Видання зазначає, що розвідувальні служби Данії за останній рік дещо змінили риторику, визнавши високі ризики ескалації між НАТО та Росією в Арктиці. У жовтні данський уряд виділив другий арктичний військовий пакет, що включає інвестиції в додаткові потужності для оборони на морі навколо Гренландії, морські патрульні літаки для спостереження за підводними човнами та боротьби з ними, більше арктичних кораблів та криголамів.
Перед тим, у вересні Данія провела свої найбільші за останній час військові навчання в Гренландії. Якщо в минулому такі заходи були зосереджені на рятувальних місіях та цивільних завданнях, то цього разу готувалися до війни.
Голова Об’єднаного арктичного командування в Гренландії генерал-майор Сорен Андерсен, описує Росію як "регіональну наддержаву в Арктиці". Він акцентував, що Москва за останні десятиліття створила свої бази та розгорнула наступальні можливості в регіоні. Хоча зараз російська загарбницька армія міцно застрягла в Україні, Андерсен очікує, що після війни Москва перенаправить ресурси на північ, де розгорне відпрацьовані в Україні нові технології. Данські розвідувальні служби аналогічно попереджали, що в такому разі Росія зможе "становити пряму загрозу для НАТО".
Та й просто зараз Росія розширює свій арсенал для потенційної війни в Арктиці. У липні Путін хвалився поповненням флоту дев'ятьма підводними човнами за шість років, а також чотирма атомними човнами останнього покоління класу "Борей-А", що будуть поставлені найближчими роками.
Зазіхання нового президента США Дональда Трампа на Гренландію, хоч і викликали хвилю обурення в Європі, все ж змусили Данію та її європейських союзників звернути увагу на проблеми оборони цього регіону. І співпраця з тими ж таки США допомагає в зміцненні такої оборони.
Хоча сама Гренландія залишається малонаселеною засніженою пусткою, її військове значення величезне. У випадку війни США проти Росії найкоротший маршрут для ракет і стратегічних бомбардувальників пролягатиме саме через північний полюс. Тож Гренландія є оптимальною точкою для розміщення військових аеродромів і радарів. Звідси також зручно спостерігати і за ситуацією в Північному Льодовитому океані і в Північній Атлантиці, де можуть діяти російські підводні човни.
І проблема в тому, що НАТО сильно відстає від Росії в арктичному озброєнні. Окрім підводних човнів, Москва має найбільший у світі флот криголамів, може розгортати цілі бригади, підготовлені до дій в Арктиці, не кажучи про побудовані за останні роки нові і модернізовані старі радянські військові бази уздовж свого північного узбережжя. Усі вони з обладнаними злітно-посадковими смугами, радіолокаційними станціями та системами протиповітряної оборони.
Данію, навпаки, критикують через застарілі радари та старіючі патрульні кораблі. Військова інфраструктура Гренландії зосереджена на західному узбережжі – того, що виходить в бік Канади, а не Росії. Там м'якший клімат, більше населення та легший доступ до Північної Америки, але ворог то – з протилежного боку острова.
Російська загроза в Арктиці
Як писав УНІАН, експерти з Центру арктичної безпеки та стійкості університету Аляски назвали радари раннього попередження в Гренландії вразливими перед гіперзвуковими ракетами Росії. А саме ці радари мають попереджати США про ракетний напад з боку Росії.
Також ми розповідали, що Данія закликала НАТО до серйозних дій на тлі російських провокацій з дронами в Європі. У цьому контексті прем’єр країни Метте Фредеріксен заявила про необхідність посилити співпрацю з арктичнимии країнами для захисту Гренландії.
