Висунення захисником умов суду загалом є неприпустимим явищем, адже суд - це не базар, де можна торгуватись. Таку думку висловив агентству УНІАН юрист ЮФ “Грамацький і партнери” Олександр КОВАЛЬ, коментуючи заяви адвоката Юлії ТИМОШЕНКО Миколи СІРОГО, які той зробив 10 серпня, коли озвучував клопотання про відвід прокурорів (УНІАН: М.СІРИЙ заявив, що його підзахисна дотримуватиметься процедури,  якщо її дотримуватиметься інша сторона процесу, а також назвав деякі процедурні моменти, які на його думку, порушує, зокрема, суддя. Того ж дня, суд відхилив клопотання захисту про відвід прокурорів).

Юристи ЮФ "Грамацький і партнери" О.КОВАЛЬ та Андрій ТРЕМБІЧ проаналізували претензії захисту Тимошенко до суду щодо дотримання процедури.  Деякі зауваження захисту юристи вважають обгрунтованими, хоча частина з них диссонує з КПК.

Так, юрист О.КОВАЛЬ висловив здивування в цілому спробою висувати суду якісь умови, і, зокрема, обіцянкою адвоката Тимошенко “Якщо б суд забезпечив справедливу процедуру..тоді б я взяв на себе прямий обов’язок переконати Юлію Володимирівну встати...” Можна і не вмовляти, і не переконувати, зауважує юрист, - просто  підсудна або виконує припис про те, що “всі учасники судового розгляду звертаються до суду, дають свої показання і роблять заяви стоячи” (ч. 3 ст. 271 КПК України) або не виконує. І якщо не виконує, тоді головуючий має право вжити заходів до неї як до порушника порядку судового засідання - попередити, а у разі повторного порушення – видалити із залу засідання тимчасово або на весь час судового розгляду справи (ст. 272 КПК). Якби підсудною була не Ю.Тимошенко, а хтось інший – то за подібну поведінку підсудна (підсудний) був би видалений судом із зали судового засідання на весь час судового розгляду (чого, можливо, Ю.Тимошенко і добивається і про що знає головуючий Р. Кірєєв), додав О.КОВАЛЬ.

Юристи також зазначили, що деякі зауваження М.СІРОГО в бік суду щодо порушення процедури, викликають у правників, щонайменше, здивування, оскільки він застосовує буквальне, надто “побутове” й, інколи, неповне посилання на норми законодавства.

Так, М.СІРИЙ вважає, що суддя Печерського райсуду м.Києва Родіон КІРЄЄВ не може називати себе “головуючим у справі”, оскільки він веде справу одноособово, а головуючим можна бути лише серед колегії суддів. З тієї ж підстави (за кафедрою — лише один суддя, якому нема з ким радитись) М.СІРИЙ вважає, що суддя припускається помилки, коли постійно каже, що “суд порадився на місці для прийняття рішень".

Водночас, юрист А.ТРЕМБІЧ, вказує, що  суддя Родіон Кірєєв, розглядаючи справу одноособово, таки має називатись "головуючим" згідно з положеннями КПК України. Адже у роз’ясненні значення термінів КПК  зазначається, що „головуючим” є суддя, який головує при колегіальному розгляді справи, або розглядає справу одноособово (абз. 5-а ст. 32).

А.ТРЕМБІЧ вважає, що озвучене М.СІРИМ питання щодо неможливості судді при прийнятті судового рішення радитись з кимось за відсутності інших суддів є логічним лише для пересічного громадянина–не юриста. Суддя Р.Кірєєв, розглядаючи справу одноособово, при ухваленні (постановленні) судових рішень вимушений керуватись положеннями чинного КПК для їх ухвалення при колегіальному розгляді судом справи, у відповідності з якими ухваленню судового рішення передує нарада суддів під керівництвом головуючого. Тому, розглядаючи справу одноособово, суддя вимушений щоразу при ухваленні судового рішення радитись „сам із собою”, як в нарадчій кімнаті, так і на місці, тобто в судовому засіданні, пояснив юрист.

М.СІРИЙ також критикував суддю Р.КІРЄЄВА за те, що той порушує процедуру проведення допиту свідків, звертаючись до них із запитаннями, що їм відомо про обставини злочину, і не роз’яснюючи “предмета злочину Тимошенко”.

Юрист О.КОВАЛЬ роз’яснив, що згідно зі статтею 303 КПК України кожному свідкові перед допитом його по суті суд ставить питання, щоб з’ясувати його стосунки з підсудним (та потерпілим – за його наявності), і пропонує розповісти все те, що йому відомо по справі. Потім учасники процесу, суддя мають змогу по черзі поставити свідку свої запитання. Захисник М.Сірий, скоріше за все, мав на увазі обов’язок суду коротко роз’яснити свідку, в чому Ю.Тимошенко обвинувачується. Проте, зазначає О.КОВАЛЬ, суд зобов’язаний роз’яснити свідкові суть обвинувачення, пред’явленого Ю.Тимошенко, лише якщо сам свідок заявляє в суді про те, що йому невідомо, у зв’язку з чим його викликано до суду для дачі показань або якщо свідок просить суд роз’яснити суть обвинувачення. Оскільки до судового процесу у “газовій справі” прикута особлива увага громадськості і всім свідкам, що з’являлись до суду, відомо, у зв’язку з чим вони викликані до суду, суд допустив за можливе комусь з них і не роз’яснювати суть пред’явленого обвинувачення. Тому, не зовсім зрозуміло, в чому захисник М. Сірий вбачає порушення судом процедури допиту свідків, підсумовує юрист.

Разом з тим, О.КОВАЛЬ вважає, що упередженість судді Р.Кірєєва вбачається в тому, що майже всі питання до свідка з боку захисту, судом знімаються без правового обґрунтування „неналежності” поставленого захистом запитання до предмета доказування у справі.

М.СІРИЙ також висловлював претензії, що суд недостатньо оцінив той факт, що до сьогодні Ю.ТИМОШЕНКО не було роз’яснено суть обвинувачення. М.СІРИЙ при цьому послався на результати лінгвістичної експертизи, згідно з якою у роз’ясненні суті обвинувачення суддею Р.КІРЄЄВИМ були допущені прямі логічні помилки.

Юрист О.КОВАЛЬ роз’яснив, що відповідно до ст. 286 КПК України у підготовчому засіданні суд обов’язково повинен з’ясувати, крім всього іншого, чи вручені підсудній і коли саме копія обвинувального висновку (копія обвинувального висновку повинна бути вручена в строк не менший як три дні до розгляду справи в судовому засіданні). На етапі судового слідства головуючий згідно зі ст. 298 КПК України роз’яснює підсудній суть обвинувачення і запитує, чи зрозуміло їй обвинувачення, чи визнає вона себе винною і чи бажає давати показання. Якщо все це мало місце і на поставлені головуючим питання відповідь підсудної була стверджувальною, підкреслює О.КОВАЛЬ, то подальші подібні заяви захисника недоречні і безпідставні. Якщо якісь помилки головуючим і були допущені, то про це захиснику необхідно було заявляти до того, як головуючий отримає стверджувальну відповідь від підсудної про те, що їй зрозуміло суть обвинувачення. Також не зовсім зрозуміло, додав юрист, про яку лінгвістичну експертизу обвинувачення йде мова, зокрема, ким вона проводилась.

Водночас, юрист фірми “Грамацький і партнери” погодився із зауваженням М.СІРОГО про неприпустимим підвищення суддею Р.КІРЄЄВИМ голосу під час його звернення до Ю.ТИМОШЕНКО.

Проте, звертає увагу О.КОВАЛЬ, ті, хто уважно стежать за судовим процесом, помітять, що іншого способу (крім підвищення голосу) навести порядок в залі судового засідання по “газовим угодам” у головуючого немає. “Головуючий не повинен підвищувати (і я певен – не підвищуватиме) голос на будь-якого учасника судового процесу, підкреслює юрист, якщо останні поводитимуться належним чином, чутимуть зауваження головуючого, слідуватимуть порядку проведення судового засідання. У протилежному випадку на “тиху розмову” марно й сподіватись, тим паче що подібне підвищення голосу () завжди буде виправдане метою головуючого – встановити порядок у судовому засіданні, вважає юрист ЮФ "Грамацький і партнери".

Довідка УНІАН.