Щороку кількість міжнародних поштових відправлень в Україну зростає на 50%. У 2022-2024 роках більшість з них (62%) надійшли з китайських маркетплейсів AliExpress, Cainiao, Temu, Yanwen, Taobao та інших, які упевнено захоплюють світові ринки.
На посилки з-за кордону вартістю до 150 євро не нараховуються ані ПДВ, ані мито. За даними Державної митної служби, у 2023 році в Україну ввезли майже 52 млн посилок. При цьому вартість 51,5 млн з них не перевищувала безподатковий ліміт 150 євро. Наразі податки сплачуються лише з 1% міжнародних посилок, які ввозяться в Україну.
В Інституті соціально-економічної трансформації (ІСЕТ) переконані — пільги на оподаткування міжнародних посилок треба мінімізувати впродовж 2025 року. Адже йдеться про дві основні проблеми, перша з них — недоотримання податкових надходжень. За оцінками Української ради бізнесу, яка об'єднує 117 бізнес-асоціацій, нинішні податкові пільги коштують державному бюджету щонайменше 7-9 млрд гривень на рік.
Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, вважає, що втрати ще більші, адже щороку обсяги безподаткових посилок зростають.
"За 9 місяців 2024 року в Україну ввезли 54 млн посилок вартістю 89,3 млрд грн. Виходячи з вартості відправлень та прогнозованих обсягів, надходження до бюджету за рік могли б скласти 11,8 млрд грн. Це якби не було пільги в оподаткуванні посилок вартістю до 150 євро", — зазначив Олег Гетман.
По-друге, йдеться про виживання українських виробників і ритейлерів, які на відміну від китайських продавців сплачують всі податки, створюють та підтримують робочі місця, а ще працюють без електрики та у постійній небезпеці.
Нині у Верховній Раді готується законопроєкт про оподаткування міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Йдеться про стягнення 20% ПДВ із повної суми посилок. Виняток пропонують для посилок некомерційного характеру — особистих відправлень з-за кордону вартістю до 45 євро.
Автори ініціативи додають — навала товарів з Китаю позбавляє шансів на розвиток українську легку промисловість. Товари, які не потребують високих технологій, наприклад кухонне приладдя, устілки для взуття чи аксесуари для волосся, могли б вироблятись в Україні. Але якщо компанія і виробляє аналоги китайських товарів, то знову ж таки опиняється у нерівних конкурентних умовах. Адже український підприємець не субсидується урядом, як це відбувається у Китаї, та не може брати масовістю. Водночас покупці фінансують китайських виробників, котрі жодним чином не допомагають економіці й армії, та ще й витісняють з ринку місцевих виробників та ритейлерів.
Зменшення пільг також допомогло б боротися із так званими "сірими" бізнесами України. Йдеться про підприємців, які "розбивають" партії товару на невеликі посилки, вартістю до 150 євро, щоб уникнути оподаткування.
