Підпишіться на нас в Google
Українська металургія опинилася під тиском одразу кількох кризових факторів, які створюють для галузі "ідеальний шторм" і ставлять під загрозу її виживання. Про це написав генеральний директор "АрселорМіттал Кривий Ріг" Мауро Лонгобардо у колонці для Forbes Ukraine.
За його словами, гірничо-металургійний комплекс України, який досі залишається одним із ключових секторів економіки, вже втрачає свої позиції. Якщо у 2024 році частка ГМК у ВВП України становила 7,2%, то у 2025 році вона скоротилася до 5,5%. Частка металургії в експорті знизилася з 15,4% до 15,2%.
"Раніше хоч би в якому куточку світу я виступав як генеральний директор найбільшого гірничо-металургійного підприємства України, з гордістю промовляв: ГМК України забезпечує 7% ВВП країни, 15% експорту та 30% вантажообігу залізничним і портовим транспортом. Нині це речення неактуальне", - зазначив Лонгобардо.
Одним із головних ударів по галузі він назвав запровадження Євросоюзом механізму CBAM - транскордонного вуглецевого мита, яке почало діяти з 1 січня 2026 року. За словами Лонгобардо, "АрселорМіттал Кривий Ріг" витратив три роки на те, щоб переконати європейських клієнтів працювати з українською продукцією, і у 2025 році компанія поставила до ЄС 920 тис. тонн металопродукції - близько третини свого виробництва.
Але вже після запуску CBAM ситуація різко змінилася. Через необхідність доплачувати €50–75 за тонну української продукції європейські клієнти почали скасовувати контракти. "АрселорМіттал Кривий Ріг" заявляє, що фактично втратив європейський ринок, на який планував поставити 1,25 млн тонн продукції у 2026 році - майже половину запланованого виробництва.
Лише у першому кварталі компанія втратила експорт 300 тис. тонн металопродукції. Через це підприємство було змушене зупинити цех блюмінгу, який працював із 1958 року та виробляв сталеві заготовки.
Лонгобардо зазначив, що український уряд вів переговори з Єврокомісією щодо відстрочки дії CBAM для України, аргументуючи це війною, обстрілами, блекаутами та високими цінами на електроенергію. Однак спеціального режиму для України запроваджено не було.
При цьому, за його словами, оцінка впливу CBAM на українську економіку, яку робила Єврокомісія, виявилася помилковою. "Вони катастрофічно прорахувались", - заявив CEO АМКР.
Потенційні втрати українських експортерів у 2026–2030 роках можуть становити $4,7 млрд, а бюджети різних рівнів недоотримають майже $1,3 млрд. До 2030 року вплив CBAM може коштувати Україні 2,1% ВВП, каже Лонгобардо.
У "АрселорМіттал Кривий Ріг" наголосили: негативний ефект від CBAM уже відображається на фінансових результатах компанії. На тлі сукупності кризових факторів збиток підприємства у першому кварталі 2026 року зріс на 53%, до 4,6 млрд грн. "Цей вуглецевий механізм - наш спільний біль", – підкреслив Лонгобардо, коментуючи ситуацію для всієї української металургійної галузі.
Раніше депутати Європейського парламенту закликали Європейську комісію переглянути підхід до застосування механізму вуглецевого мита CBAM щодо України, наголосивши, що умови повномасштабної війни потребують окремого режиму або спеціальних винятків.
Як відомо, Єврокомісія не передбачила винятку для України у механізмі екомита СВАМ попри те, що ми маємо на нього право за статтею "форс-мажор". У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде "мінімальним". Але ці оцінки є відірваними від реальності: насправді, через екомито CBAM Україна втратить 5% ВВП вже у 2026 році. Загалом прогноз на цей рік - мінус 4,8% економіки, падіння експорту до ЄС на 7,8% і просідання переробної промисловості на 13,1%. Тиск відчувається вже зараз: експорт довгого прокату до ЄС впав на 60%, труб - на 44%.
