Громадськість просить прем`єр-міністра Миколу АЗАРОВА розібратися з проблемою виплат соціальної допомоги «дітям війни».

Як повідомив під час прес-конференції в УНІАН директор програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження” Роман РОМАНОВ, відповідний лист направлено на ім`я глави уряду.

За його словами, наразі ці виплати «діти війни» вимушені відстоювати в суді. «Саме призначення соціальних прав, соціальних пільг не грунтується ні на конкретних механізмах, ні на конкретних запитах, ні на конкретних розрахунках, власне, в які витрати бюджету обходитимуться ті або інші соціальні гарантії. Ця проблема з «дітьми війни» наочно демонструє хаос у соціальній сфері держави», - зазначив Р.РОМАНОВ.

Відео дня

Голова ГО “Подільська правова ліга” (Хмельницький), керівник Центру в м. Хмельницький Андрій МІСЯЦЬ нагадав, що закон «Про соціальний захист дітей війни» набув чинності 1 січня 2006 року. Цей закон передбачає, що до «дітей війни» відносяться українці, яким на момент закінчення Другої світової війни не виповнилося 18 років. На момент набрання чинності закону наймолодшій «дитині війни» було більше 60 років.

Цим законом передбачається декілька пільг для даної соціальної категорії населення, зокрема 30% від мінімальної пенсії як доплата до пенсії.

«Я вважаю, що місцеві державні адміністрації не мають відповідного ресурсу фінансового, щоб забезпечити виконання цього закону. Не має цих ресурсів і Пенсійний фонд на даний момент», - сказав А.МІСЯЦЬ. Тому ці виплати не здійснюються.

Він підкреслив, що вихід із ситуації пенсіонери знаходять, звертаючись із відповідними позовами до суду. «Але, знову-таки, з самими позовами ситуація непроста...» - зазначив А.МІСЯЦЬ. За його словами, спочатку справи за цими доплатами були віднесені до адміністративних судів, потім – до судів загальної юрисдикції. «Коли Конституційний суд це визнав неконституційним, знову це віднесено до компетенції адміністративних судів», - повідомив експерт. Деякі пенсіонери могли подавати позови до судів під час такого реформування судової системи, й таким чином розгляд справ затягувався.

В більшості випадків суди виносять рішення про задоволення позовів «дітей війни», проте разом із тим Пенсійний фонд подає апеляції й касації на ці судові рішення. «Свідомо знаючи, що справу буде програно, все одно з такими скаргами звертаються – з апеляційними й з касаційними», - розповів А.МІСЯЦЬ.

Представник Громадського комітету захисту конституційних прав і свобод громадян (Луганська область), керівник центрів правової інформації та консультацій у м. Луганськ, м. Алчевськ і смт Новопсков Луганської області Микола КОЗИРЄВ вважає, що Пенсійний фонд зловживає своїми правами в питанні виплат допомоги «дітям війни», подаючи апеляції на судові рішення на користь пенсіонерів. «Власне, сама апеляція... - ні що інше, як зловживання правом. Цього питання не повинно було бути, але й самої судової тяжби не повинно було бути після того, як Конституційний суд ухвалив рішення», - сказав він.

«До того ж, ми зараз живемо в соціально-економічній ситуації, яку я називаю «янукономіка». Ось ця «янукономіка» характеризується такими якостями – по-перше, головна проблема «де взяти гроші?». Їх можна знайти, позичаючи у Міжнародного валютного фонду, їх можна знайти за рахунок надексплуатації праці на діючих підприємствах й урізуючи соціальні програми», - зазначив М.КОЗИРЄВ.

За словами голови БО “Правова єдність” (Біла Церква, Київська область), керівника Центру в м. Біла Церква Ольги НАСТІНОЇ, в масштабах країни ситуація з виплатами «дітям війни» досягла критичної позначки.

Голова осередку “Комітету виборців України” в м. Сєверодонецку (Луганська область), керівник центрів у м. Кремінна і смт Станіця Луганська Луганської області Олексій СВЄТІКОВ зазначає, що одна третина всіх пенсіонерів на сьогодні – це «діти війни». Водночас ПФ нараховує їм лише 10% із 30% призначених коштів, тому що більше коштів для них не виділяється.

Крім того, говорить він, зараз існує конфлікт між «дітьми війни» й тими пенсіонерами, які мають право на пільги, – учасники війни та учасники бойових дій, оскільки соціальні виплати для них передбачені в менших розмірах.