Кожен з нас хоча б раз в житті хвилювався за те, щоб не запізнитися на потяг, але коли все ж запізнювався, винити можна було лише себе, адже розклад руху є розклад руху. Але на днях «Укрзалізниця» (УЗ) показала, що пасажир може бути просто залишений на станції, навіть якщо він попередньо зробив все правильно і своєчасно.

Потяг Івано-Франківськ - Київ просто залишив пасажирів на станції Львів, відправившись раніше вказаного в розкладі часу. За словами пасажирів, провідник дозволив їм «погуляти годину містом», поки потяг очікував причепного вагона з віденського поїзда. Година «Укрзалізниці» виявилася значно коротшою, і поїзд відправився раніше часу, про який говорив провідник.

Жертвами цієї ситуації стали 7 пасажирів, які згодом були доставлені різними способами в свої пункти призначення.

І хоча на залізниці вважають, що винною є не тільки компанія, але й пасажири, які повинні були чекати відправлення на пероні, але усі ці виправдання розбиваються об реальність. Ця історія є однією із безлічі прорахунків державної компанії в сфері пасажирських перевезень.

Сумна реальність пасажирських перевезень починає викликати обурення

Доречно згадати данця, який кілька тижнів тому самостійно помив шваброю вікна в українському вагоні, просто не бажаючи їхати поруч з таким брудом, протікаючу стелю в поїзді «Львів — Маріуполь», внаслідок чого була завдана шкода речам пасажирів, березневий схід шести вагонів флагмана залізничних пасажирських перевезень потяга «Інтерсіті»...

І це тільки те, що активно висвітлювалося в ЗМІ, а є ж ще нескінченний збірник історій, які сприймаються пасажирами як сумна національна буденність, як от непрацюючі кондиціонери в вагонах, брудні подушки та матраци, не свіжа «нова» постіль, яку видають провідники, і тому подібне.

Ця сумна реальність пасажирських перевезень починає викликати обурення, коли «Укрзалізниця», починаючи з березня цього року, розпочала щомісячне підвищення цін на квитки на 2 відсотки.

Мотивація, що це «необхідна індексація», не може сприйматися як раціональна, адже без якісних змін в сервісі такий крок сприймається як відверте знущання з пасажирів.

Збитковість пасажирського напрямку, на жаль, не є історією лише останніх років, а буденною реальністю

Складною ситуація з перевезеннями є не тільки для українських пасажирів та іноземних туристів, але й для самої компанії та держави. Зокрема, збитки УЗ від пасажирських перевезень в 2020 році становили 8,7 мільярдів гривень, в той час як загальний збиток компанії становив майже 12 мільярдів гривень. 

Збитковість пасажирського напрямку, на жаль, не є історією лише останніх років, а буденною реальністю «Укрзалізниці».

Вирішувати проблему економічного занепаду пасажирського напрямку компанії держава хоче за рахунок інвестицій. Зокрема, держава планує у 2021-2023 роках виділити понад 40 мільярдів гривень на оновлення пасажирського рухомого складу УЗ.

В цьому році держава виділила понад 3 мільярдів гривень на закупівлю 100 пасажирських вагонів, і УЗ вже уклала контракт з Крюківським вагонобудівним заводом. Перша партія вагонів очікується до кінця року, а всі нові вагони мають почати працювати до кінця наступного року.

Плани починають викликати сумнів, враховуючи новини про можливу корупцію в «Укрзалізниці»

У 2021 році планується також оновити 451 пасажирський вагон, що становить понад 10 відсотків всього парку пасажирських вагонів компанії.

Окрім цього, УЗ запустила проект по покращенню приміського залізничного сполучення City Express, на першому етапі якого увага буде сконцентрована на Києві, Дніпрі та Харкові.

Також компанія розробляє проект запуску високошвидкісних поїздів зі швидкістю до 300-350 кілометрів на годину в сполученні Київ - Львів, Київ - Харків та Київ - Одеса.

Проте, ці плани починають викликати сумнів, враховуючи новини про можливу корупцію в «Укрзалізниці». Як би цього не хотілося, але вливання десятків мільярдів гривень в компанію з такою репутацією змушує задуматися про те, наскільки доцільно ці кошти будуть використані.

Проте, справа не тільки в грошах. Брудні вікна, які приходиться мити іноземцю, потяги, які залишають пасажирів на пероні, не свіжа білизна, яку видають провідники, — це не лише про гроші. Це про професіоналізм і сумлінне виконання своїх обов'язків.

Тому дарма покладатися в питанні реформування пасажирських перевезень в нашій країні суто на додаткові інвестиції. Без них і справді ніяк, адже рухомий склад УЗ потребує оновлення, але тільки цим проблему не вирішити.

Ці назрілі питання уже не до компанії, а до влади. І на них треба давати відповідь зараз, адже якщо залишити все, як є, компанія буде повільно помирати

Потрібен комплексний підхід, який включатиме активну роботу з працівниками залізниці, підвищення їх кваліфікації та покращення клієнтоорієнтованості сервісу «Укрзалізниці».

Очевидно, що дуже багато працівників УЗ є фаховими та професійними, і хочеться сподіватися, що таких більшість, але, на жаль, є і працівники, які своєю непрофесійністю не тільки псують репутацію компанії, але й завдають їй економічних збитків.

Тому комплексний підхід до змін — це єдиний правильний шлях реформування залізничних пасажирських перевезень в Україні.

Виникає тільки питання: чи державний менеджмент та контроль здатен це забезпечити? Чи все-таки краще привести приватного інвестора, який буде ризикувати своїми коштами, а отже значно ефективніше реагувати на скарги пасажирів?

Ці назрілі питання уже не до компанії, а до влади. І на них треба давати відповідь зараз, адже якщо залишити все, як є, компанія буде повільно помирати, а пасажири шукати альтернативу в автобусах та літаках.

Будемо сподіватися, що одна із найбільших залізниць світу все ж витримає випробування часом та зможе змінитися, і тоді знизиться і кількість прикрих халеп.

Павло Степанець