Київ. 1 червня. УНІАН. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про ратифікацію Другого додаткового протоколу до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах».
Як передає кореспондент УНІАН, за дане рішення проголосували 309 із 382 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.
Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах була підписана в Страсбурзі 20 квітня 1959 року. Додатковий протокол до неї підписаний у Страсбурзі 17 березня 1978 року.
Відповідно до протоколу, сторони зобов’язуються надавати без зволікання одна одній якнайширшу взаємну допомогу у провадженні стосовно правопорушень, покарання яких на момент прохання про надання допомоги підпадає під юрисдикцію судових органів запитуючої сторони.
Конвенція не застосовується до арештів, виконання вироків і до правопорушень, передбачених військовим правом, які не є правопорушеннями за звичайним кримінальним правом.
Взаємна допомога може також надаватись у провадженні, здійснюваному адміністративними органами стосовно діянь, які є караними відповідно до національного законодавства запитуючої або запитуваної сторони на підставі того, що вони є порушеннями норм права, у випадках, коли таке рішення може зумовити провадження в суді, який має юрисдикцію, зокрема, у кримінальних справах.
У наданні взаємної допомоги не може бути відмовлено виключно на підставі того, що вона стосується діянь, за які юридична особа може бути притягнута до відповідальності в запитуючій стороні.
У протоколі передбачена процедура тимчасової передача затриманих осіб на територію запитуючої сторони.
Також протоколом визначена процедура тимчасової передачі затриманих осіб запитуваній стороні.
Відповідно до протоколу, працівники поліції однієї зі сторін, які у рамках кримінального розслідування здійснюють у своїй країні спостереження за особою, що, як припускається, брала участь у вчиненні кримінального злочину, у разі якого може бути застосована екстрадиція, або за особою, стосовно якої є обґрунтовані підстави вважати, що вона може сприяти встановленню зазначеної вище особи або її місця перебування, уповноважуються продовжувати спостереження за нею на території іншої сторони у випадках, коли остання дала дозвіл на транскордонне спостереження у відповідь на попередньо подане прохання про надання допомоги. Разом з дозволом можуть бути визначені умови.
Запитуюча і запитувана сторони можуть домовитися надавати одна одній допомогу у проведенні розслідувань злочину працівниками поліції, які діють під прикриттям або видають себе за інших осіб (таємні розслідування).
Запитуюча сторона може вимагати, щоб запитувана сторона зберігала конфіденційність факту і суті прохання, за винятком випадків, коли розголошення здійснюється настільки, наскільки воно необхідне для виконання прохання. Якщо запитувана сторона не може виконати вимоги стосовно конфіденційності, вона негайно повідомляє про це запитуючій стороні.
