Гепатит С – це захворювання печінки, що може спричинити розвиток як гострого, так і хронічного гепатиту різного ступеня важкості – від легкої хвороби, яка триває кілька тижнів, до серйозної пожиттєвої. Гепатит С є основною причиною раку печінки.
Як передається гепатит С
Гепатитом С заражаються найчастіше при контакті з невеликою кількістю крові. Передача вірусу може відбутися при вживанні наркотиків, переливанні неперевіреної крові, а також деяких статевих стосунках.
Гепатит С не передається через грудне молоко, харчі, воду або побутові контакти (обійми, поцілунки або спільне поїдання продуктів).
Читайте такожТільки не на вечерю: експерти назвали топ-5 продуктів, які не можна їсти перед сном
Симптоми гепатиту С
Симптоми вірусу майже завжди відсутні. Майже у 30% інфікованих, за даними ВООЗ, вірус зникає сам без якого-небудь лікування протягом шести місяців після зараження. В інших 70% розвивається хронічна інфекція ВГС.
Інкубаційний період вірусу складає від 2 тижнів до 6 місяців. У пацієнтів з гострими симптомами спостерігається висока температура, швидка втома, втрата апетиту, нудота, біль у животі, темний колір сечі, світлий колір екскрементів, біль у суглобах і жовтуватість шкіри та білків очей.
Тестування
Через те, що при нових випадках інфікування ВГС симптоми часто відсутні, лише невеликій кількості пацієнтів діагноз ставлять одразу після зараження.
Пацієнтам з хронічною інфекцією ВГС діагноз також часто не ставиться, оскільки хвороба протікає безсимптомно протягом років аж до розвитку вторинних симптомів унаслідок ураження печінки.
Читайте такожКористь та шкода шипшини: дія ягід на організм людини
Діагностику проводять у два етапи: тестом на антитіла й антигени ВГС за допомогою серологічного скринінгу. У випадку позитивного результату пацієнту проводять тест нуклеїнової кислоти для визначення РНК інфекції.
Втім, навіть за відсутності інфекції у цих пацієнтів результат на антитіла й антигени ВГС будуть позитивними.
У разі діагностування хронічної інфекції гепатиту С проводять обстеження пацієнта для визначення ступеня ураження печінки (фіброз і цироз). Це робиться за допомогою біопсії печінки або різних неінвазійних тестів.
В Україні гепатит визначають такими тестами:
- Тест на антитіла до ВГC визначає, чи ви коли-небудь мали вірус. Деякі люди позбавляються вірусу природним шляхом, без медичної допомоги.
- Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) показує, чи наявний зараз вірус у вашому організмі. Якщо тест ПЛР позитивний, додаткове тестування покаже генотип (штам) вірусу.
- Генотипування (визначення генотипу вірусу): генотип визначає лікування, яке ви отримуватимете.
Найбільш вразливі до гепатиту С особи, які вживають наркотики, ув’язнені та всі, хто тривалий час перебуває у закритих закладах, реципієнти інфікованої крові або інвазійних процедур у медзакладах, хворі на ВІЛ.
Лікування гепатиту С
При зараженні ВГС не завжди потрібне лікування, оскільки у деяких пацієнтів імунна система сама справляється з інфекцією. Однак якщо гепатит С переходить у хронічну форму, показано лікування. Метою терапії є вилікування.
ВООЗ рекомендує проводити терапію на основі пангенотипних препаратів прямої противірусної дії. Курс лікування – короткий (зазвичай від 12 до 24 тижнів) в залежності від наявності цирозу печінки.
На сьогодні ефективної вакцини від гепатиту С не існує. Лікування призначають громадянам від 12 років.
