Американські вчені виявили, що негативні ефекти нестачі сну сильніше виявляються в екстравертів, повідомляє MedPage Today. Причому такий взаємозв`язок спостерігається лише в тих випадках, коли вони позбавлені спілкування.
Вчені з Військового дослідницького інституту Уолтера Ріда вирішили перевірити теорію Айзенка, згідно з якою екстраверсія або інтроверсія людини залежать від активності кори головного мозку. За Айзенком, активність кори екстравертів відносно низька, і їм доводиться підвищувати її шляхом спілкування та соціальних взаємодій. У інтровертів, навпаки, рівень цієї активності спочатку високий і не потребує додаткової стимуляції.
У рамках перевірки цієї теорії дослідники найняли 48 добровольців. За результатами особистісних тестів 23 з них були віднесені до екстравертів і 25 - до інтровертів. Після восьмигодинного сну і двох годин, відведених на особисту гігієну та сніданок, всіх учасників випадковим чином розділили на дві групи.
Першій групі протягом 12 годин була надана можливість спільно дивитися телевізор, грати в ігри і споживати їжу. Все це відбувалося в присутності лаборантів, які спонукали добровольців спілкуватися між собою. Другій групі були надані ті ж можливості, але наодинці.
Після цього учасники експерименту не спали 22 години. У цей час їм щогодини проводили тести на уважність і працездатність. Таким чином, добровольці провели без сну 36 годин.
Аналіз результатів продемонстрував зниження уважності і працездатності у всіх учасників, проте найбільшим воно було в екстравертів, позбавлених спілкування з людьми. Серед учасників, що спілкувалися, та інтровертів, які перебували на самоті, різниця в результатах тестів виявилася статистично незначущою.
На підставі цього дослідники зробили висновок, що депривація сну гірше за все позначається на стані екстравертів, але тільки в тому випадку, коли вони позбавлені спілкування.
Результати дослідження опубліковані в журналі Sleep.
