Колективне вислання російських дипломатів з більшості країн Європи у відповідь на отруєння Сергія Скрипаля стала сигналом про те, що Заходу набридло терпіти повзучу російську агресію, і він хоче, аби у Москві це зрозуміли.
Таку думку в колонці для журналу «Новое время» висловив постійний представник України в Раді Європи Дмитро Кулеба.
Читайте такожУ Москви був мотив для отруєння Скрипаля - голова МЗС Британії
Дипломат констатує, що висилка російських дипломатів дозволила виявити одну слабкість, вкрай важливу для перспектив розвитку подій: нездатність ЄС до одностайних дій у принципових питаннях.
«Євросоюз не зміг виконати найважливішої вимоги, що висувається до самого себе — в принципових питаннях зовнішньої політики і безпеки діяти одностайно. Той факт, що хтось з держав знайшов у собі сили відступити від принципу єдиного ЄС, це погана новина. Але є і хороша: необхідність дієвої реакції в критичній ситуації Євросоюз поставив вище необхідності демонструвати єдність», - вказує Кулеба.
Дипломат також зазначає, що в історії з отруєнням Скрипаля є критично важливий для України момент: «наші партнери беруть на озброєння тезу і логіку Києва про те, що Росія тримає під прицілом не лише Україну, але й весь Захід».
«Просто в кожній країні вона завдає удар оптимальною для неї зброєю. В залежності від завдань і умов вона атакує зеленими чоловічками, танками, "буками", фейками, хакерськими зламами, втручанням у вибори, підкупленими політиками. Або коктейлем з усього перерахованого, як в Україні».
«Хімічну атаку в британському Солсбері справедливо називають продовженням агресивної політики, розв'язаної Росією в 2014 році в Україні. Її ставлять в один ряд з анексією Криму, вторгненням на Донбасі, збитим рейсом MH17, впливом на вибори в США, поширенням фейків, кібератаками і підтримкою радикалів у низці країн ЄС, проваленим переворотом в Чорногорії і злочинами в Сирії. Список діянь Росії вражає. Судячи з хамським відповідей Москви на захисну реакцію Заходу, він буде поповнюватися», - вказує Кулеба.
Український дипломат вказує, що на цьому тлі висилка дипломатів – гірша за нові колективних санкцій, але краща, ніж «чергові скоординовані заяви про глибоку стурбованість».
«Це не початок другої холодної війни. І не кінець єдиної Європи. І тим більше не остаточний поворот, що прирікає агресора на поразку. Ще нічого не вирішено, і все може змінитися в одну або іншу сторону. Просто зроблено ще один важливий крок, який наближає розв'язку», - підсумовує він.
Як повідомляв УНІАН, колишнього російського шпигуна Скрипаля і його дочку Юлію виявили без свідомості 4 березня в британському Солсбері.
Слідство прийшло до висновку, що вони були отруєні нервово-паралітичною речовиною типу «Новачок», розробленою в СРСР. 66-річний Скрипаль і його 33-річна дочка знаходяться у лікарні.
У 2006 році Скрипаль був засуджений в Росії до 13 років позбавлення волі за шпигунство на користь британської розвідки. В 2010 році він отримав притулок у Великобританії в рамках великомасштабного обміну шпигунами між США і РФ.
Ситуація навколо їх отруєння призвела до дипломатичного конфлікту між Британією і РФ. Лондон офіційно звинуватив Москву в причетності до отруєння Скрипаля, його дочки і поліцейського. Ряд країн, включаючи Україну, вирішили вислати російських дипломатів у зв'язку з отруєнням колишнього російського розвідника Скрипаля.
Читайте колонку постійного представника України при Раді Європи Дмитра Кулеби у свіжому випуску тижневика "Новое время" (5 квітня 2018 №13 (190).
