Імпічмент президента України: чи вся справа в законі?

Сергій Панасюк
16:20, 18 квітня 2019
Політика
2156 0
Думка

Петро Порошенко почав казати про важливість та необхідність прийняття закону про імпічмент. Володимир Зеленський – обома руками за відповідний закон. Українські виборці взагалі, завжди «за»…

А що це взагалі таке, той імпічмент? Звідки він взявся і навіщо він нам потрібен?

Запровадили таке «політичне покарання» ще в чотирнадцятому сторіччі в парламенті Сполученого Королівства.

Імпічмент, який існує у багатьох розвинутих країнах світу, не завжди стосується лише глави держави та досить рідко використовується

Взагалі, імпічмент не мав, і в деяких країнах досі не має нічого спільного з усуненням посадової особи з займаної посади. Ця процедура була задумана, скоріше, як право представницького органу (парламенту) виказати своє негативне ставлення та недовіру до представників виконавчої гілки влади. Таке собі «політичне тавро» чи «привселюдна ганьба». А тому, в країнах з високим рівнем політичної культури та відповідальності, урядовець сам йшов у відставку, щоб не «замазатись» імпічментом.

Тобто імпічмент, який існує у багатьох розвинутих країнах світу, не завжди стосується лише глави держави та досить рідко використовується. В одних випадках – через складну процедуру чи політичну корупцію. А в інших, більш розвинених, країнах – бо урядовець не допускає до «ганьби» та сам складає повноваження (добровільно).

В Україні це звучить, як казочка, і ми навіть уявити собі не можемо, щоб український урядовець пішов з «нагрітої» посади, лише тому, що в парламенті про нього погано думають…

Мені здається, що кожен поважаючий себе український політик, хоч раз в житті, тим паче, перед виборами, повинен пообіцяти скасувати депутатську недоторканність та прийняти закон про імпічмент. Ну, така вже в нас національна традиція – перед виборами обіцяти, а потім пояснювати, чому в перший раз не вийшло і знову пообіцяти, але вже впевненіше.

Коли починають казати про закон, як «панацею», це викликає посмішку, адже і без прийняття відповідного закону, на моє глибоке переконання, імпічмент  малоймовірний. І от чому…

Конституційна процедура для притягнення до відповідальності та усунення президента з посади в порядку імпічменту, навіть без спеціального закону, вже досить складна для виконання

Відповідно до статті 111 Конституції України, якщо президент України вчинив злочин (будь-який злочин, а то часто кажуть лише про державну зраду), то може розпочатись процедура імпічменту, і у разі виконання всіх умов, глава держави може бути усунений з поста. Проте, існує величезне «АЛЕ», адже навіть конституційна процедура імпічменту, як на мене, дуже міфічна.

Ну, посудіть самі…

Спочатку, потрібна більшість в парламенті (226 обранців), яка повинна бути ініціатором цієї «історії».

Потім, Верховна Рада повинна створити спеціальну тимчасову слідчу комісію та долучити до неї міфічних істот – «спеціального прокурора» та «спеціального слідчого». Хто вони такі ці «спеціальні» хлопці, та де їх шукати – законодавство України не уточнює.

Після того, як комісія напрацює відповідний висновок про наявні факти президентського злочину, вона має подати його на розгляд Верховної Ради, де за рішення про звинувачення президента України, має проголосувати, як мінімум, 300 депутатів.

Ну, це практично нереально, адже в такій кількості парламентарі на роботу майже не ходять. А з урахуванням того, що президент має «своїх» депутатів чи навіть цілу «власну» фракцію…

Але ж і це ще не все! Далі – ще цікавіше.

Навіть якщо знайшлося 300 «штиків», для «екзекуції гаранта», справу із доказами мають направити до Верховного та Конституційного судів (для відповідних висновків). А після отримання «схвальних» висновків, ще й затвердити рішення про імпічмент (але на цей раз вже треба не менш як три четвертих від складу українського парламенту – понад 300 голосів). Думаю, що така кількість депутатів на робочому місці буває лише в день прийняття присяги чи коли приїздить якийсь «заморський» гість.

Таким чином, конституційна процедура для притягнення до відповідальності та усунення президента з посади в порядку імпічменту, навіть без спеціального закону, вже досить складна для виконання.

Втім, такий закон все одно потрібен. Адже має бути прописана детальна процедура імпічменту. Проте, слід пам»ятати, що прийняття спеціального закону не принесе «покращення вже сьогодні» та не допоможе фактично реалізувати усунення президента України в порядку імпічменту.

Сергій Панасюк, конституціоналіст, кандидат юридичних наук, професор кафедри Українсько-Американського Університету Конкордія

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter