Верховна Рада у четвер, 31 жовтня, ухвалила закон про відповідальність за незаконне збагачення у другому читанні.
Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 259 депутатів.
Закон передбачає доповнити Кримінальний кодекс України статтею 368-5 "Незаконне збагачення", в якій визначається, що придбання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більш ніж на 15 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів перевищує його доходи, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Читайте такожБогдан обговорив з послами G7 пріоритети проведення економічних реформ
При цьому під активами слід розуміти грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, які знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, в тому числі кріптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов'язань, а також роботи або послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У Законі "Про запобігання корупції" встановлюється, що активи, придбані в результаті вчинення корупційного правопорушення, підлягають конфіскації або спеціальної конфіскації за рішенням суду в установленому законом порядку. Активи, щодо яких судом на підставі наданих доказів не встановлено, що вони або грошові кошти, необхідні для їх придбання, були придбані за рахунок законних доходів, є необґрунтованими та не підлягають стягненню в дохід держави за рішенням суду в установленому законом порядку.
В Цивільному процесуальному кодексі встановлюється, що справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються Вищим антикорупційним судом. Справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави розглядаються колегіально Вищим антикорупційним судом у складі трьох суддів.
Також встановлюється, що одним з видів забезпечення позову є накладення арешту на активи, які є предметом спору, або інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необгрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
У Кримінальному процесуальному кодексі визначається, що докази, отримані від відповідача в позовному провадженні по справах про визнання необгрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави не можуть бути використані на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінальних злочинів. У Законі "Про прокуратуру" пропонується встановити, що з метою виявлення необґрунтованих активів і збору доказів їх необґрунтованості в межах своєї компетенції прокурор у порядку, визначеному законодавством, має прямий доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів і банків даних, власником (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування.
Для визначення вартості активів з ознаками необґрунтованості в межах своєї компетенції прокурор може залучати на добровільних засадах, у тому числі на договірній основі, кваліфікованих фахівців та експертів, у тому числі іноземців, з будь-яких установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
У Законі "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів" визначається, що агентство є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні або у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, та/або з управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні або у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, або які конфісковані у кримінальному провадженні або стягнені за рішенням суду в дохід держави в результаті визнання їх необґрунтованими.
В Законі "Про Державне бюро розслідувань" встановлюється, що ДБР приймає заходи щодо виявлення необґрунтованих активів і збору доказів їх необґрунтованості у порядку і в межах компетенції, визначених законодавством України.
У Кодексі законів про працю пропонується встановити, що однією з підстав для припинення трудового договору є набрання законної сили рішення суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави - стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активи яких або активи, придбані шляхом або за вказівкою яких іншими особами, які визнані необґрунтованими.
