Експерти вважають, що у зростанні інфляції в Україні є велика політична складова.
Про це свідчать переданні УНІАН результати експертного опитування Київського інституту проблем управління імені Горшеніна щодо політичних складових в рівні інфляції та впливу політиків на інфляційні очікування.
Зокрема, директор Інституту Горшеніна Кость БОНДАРЕНКО вважає, що інфляція в Україні має дві складові. Одна з них, за його словами, є об’єктивною: Україна є частиною глобалізованого світу, і основні світові тенденції мають свій вплив на економіку України. На сьогодні інфляція спостерігається в США, в багатьох країнах Європи. “У Росії інфляція вже досягла 13% і має тенденцію до росту – при цьому ніхто не має й гадки звинувачувати в інфляційних процесах в РФ Володимира ПУТНА”, - зауважив К.БОНДАРЕНКО.
По-друге, зауважив він, інфляція є продуктом негараздів у політиці, а саме - протистояння між основними гілками влади в Україні. “Коли Президент заявляє, що в країні очікується поглиблення інфляційних процесів, ринок реагує відповідним чином – інфляція дійсно починає зростати. Тому можна говорити про комплексні причини зростання інфляції і не варто шукати винних виключно в уряді – інфляція є наслідком колективної безвідповідальності, в тому числі і Президента», - зауважив експерт.
У свою чергу, директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ зауважив, що інфляційні очікування відіграють досить високу роль в інфляції. Є три фактори, які суттєво впливають на рівень інфляції: занадто потужна соціальна політика, зовнішні фактори, і, нарешті, інфляційні очікування, які стимулюються висловлюваннями Президента та інших недоброзичливців уряду. “Сьогодні очевидним є той факт, що Віктор ЮЩЕНКО зацікавлений у тому, щоб продемонструвати нездатність прем’єр-міністра Юлії ТИМОШЕНКО керувати, і він робить все, що він може, для того, щоб не допустити ефективної роботи уряду», - зауважив він.
Президент Аналітичного центру «Відкрита політика» Ігор ЖДАНОВ зазначив, що інфляція, на жаль, не стала проблемою, яка об’єднує всі гілки влади, а перетворилася на інформаційну війну, в якій кожна зі сторін намагалася повісити проблему інфляції на уряд. “Роздмухування цієї теми у ЗМІ, у листах Президента до уряду тощо призвело до того, що інфляційна істерія нагніталася все більше. Хотілося б, щоби всі політичні гравці користувалися стратегічними інтересами держави. Партія регіонів і комуністи намагалися показати, що цей уряд не справляється зі своїми завданнями”, - наголосив він. І.ЖДАНОВ переконаний, що з того, що “ми чули від Президента і його Секретаріату зрозуміло, що він ставився гостро негативно до діяльності уряду у цій сфері. Якщо би політики менше говорили про інфляцію на телеканалах, а більше би працювали і об’єдналися, то рівень інфляції в країні був би значно меншим».
Разом з цим, президент Центру соціальних досліджень «Софія» Андрій ЄРМОЛАЄВ вважає, що політична складова інфляції – “це та частина інфляційного показника, що пов’язана з ризиком. Якщо розглядати інфляцію як своєрідний «податок» на економіку, що виникає як результат нестабільності і спаду, то в ньому ризики пов’язані із впливом політики”. За його словами, в ситуації різкого зниження прогностичності розвитку, нестабільності законодавства, загроз кризи влади, загроз політичних криз – все це закладається у вигляді політичних ризиків. “Думаю, що політична складова інфляційних очікувань в Україні – не менше чверті інфляційного «податку». Ситуація насправді простіше, ніж просто конфлікт між окремими політиками. Вся біда в іншому – в низькому рівні професіоналізму влади і втрати контрольованості», - наголосив А.ЄРМОЛАЄВ.
Директор PR-групи «Політтех» Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ наголосив, що опозиція як завжди використовує інфляцію в своїх інтересах – в боротьбі проти уряду. “Президент як частина влади мав би вгамовувати інфляційні очікування, натомість він їх роздмухує, а також блокує антиінфляційні кроки уряду – щоб ускладнити йому боротьбу проти інфляції, а собі – навпаки полегшити боротьбу з урядом”, - вважає експерт.
За словами Т.БЕРЕЗОВЦЯ, використання фактора інфляції як політичного інструменту тиску матиме вкрай негативні наслідки на економічну та політичну ситуацію в державі. На його думку, найбільш зацікавленими суб`єктами такої політики є опозиція в особі Партії регіонів та Президент. “Чим гірше для населення та уряду – тим краще їм. Натомість з огляду на іміджеві та економічні втрати, найменш зацікавленим у розкрутці «інфляційного буму» є Кабінет міністрів», - сказав експерт.
