Вибухи на російських газопроводах "Північний потік" у вересні 2022 року залишаються джерелом багаторічних суперечок у Європі, пише CNN.
Два ключові трубопроводи Росії до Європи були підірвані після повномасштабного вторгнення Москви в Україну, що спричинило міжнародну інтригу, численні політичні дискусії та суперечки щодо винних. Підозри щодо причетності України та Росії викликали складнощі в політичних відносинах між країнами ЄС, а спроби Польщі обмежити переслідування підозрюваних українців додатково загострили напруженість.
Супердиверсія на дні моря: кого підозрюють
Німеччина видала ордери на арешт двох українців – Володимира Журавльова, затриманого у Польщі, та Сергія Кузнецова, затриманого в Італії. Німецькі прокурори стверджують, що:
- Журавлов, який навчений як водолаз, був частиною групи, що розмістила вибухівку на газопроводах "Північний потік 1" та "Північний потік 2" поблизу острова Борнхольм;
- Кузнецов координував операцію.
Обидва підозрювані заперечують свою причетність і оскаржують рішення про екстрадицію.
Польща затягує екстрадицію
Польський суд у середині жовтня звільнив Журавлова, заявивши, що якщо атака на трубопроводи була відповіддю України на вторгнення Росії, то відповідальність може нести лише держава, а не окремі громадяни.
Прем’єр Польщі Дональд Туск висловився проти переслідування підозрюваного, наголошуючи на національних інтересах країни та союзницькій позиції щодо України. Його позиція викликала критику з боку інших європейських держав та суперечливі оцінки у регіоні.
Справу супроводжують історичні контексти та давні суперечки щодо трубопроводів. Польща ще з 2007 року виступала проти "Північного потоку" як спроби Росії впливати на ЄС, тоді як Німеччина активно просувала будівництво газопроводів, що зробило країну ключовим імпортером російського газу.
За даними німецького уряду, у 2016 році понад 30% газу, що споживала Німеччина, надходило через "Північний потік". Колишні канцлери та політики, тісно пов’язані з будівництвом трубопроводів, сьогодні прагнуть дистанціюватися від цієї справи через політичні та етичні ризики.
Європа в розбіжностях
Розбіжності щодо вибухів загострюють внутрішні та зовнішньополітичні суперечки ЄС. Данія та Швеція, води яких пролягають уздовж трубопроводу, відмовилися порушувати справи через відсутність юрисдикції, тоді як Німеччина наполягає на кримінальному переслідуванні. Це підкреслює складність координації дій серед європейських держав у питаннях енергетичної безпеки та правосуддя.
Вибухи прискорили процес зменшення залежності ЄС від російського газу: частка Росії в імпорті трубопровідного газу до ЄС знизилася з понад 40% у 2021 році до близько 11% у 2024 році. Підкреслюється, що питання "Північного потоку" стосується не лише правових аспектів, а й стратегічних, енергетичних і політичних інтересів, здатних впливати на єдність альянсу проти агресії Росії.
Підрив "Північних потоків" - останні новини
Російські газопроводи підірвали у вересні 2022 року. Пошкоджено "Північний потік 1", що працював, і "Північний потік 2", який перебував на стадії будівництва.
В операції підозрюють українців. Нещодавно стало відомо, що українець Сергій Кузнєцов, якого заарештували в Італії за підозрою в причетності до підриву газопроводів "Північний потік" у Балтійському морі, оголосив голодування.
Розслідування вибухів "Північного потоку" загрожує розколоти Захід. Німецькі слідчі вважають, що за саботажем стояла Україна, а Польща навмисно не видає одного з підозрюваних.
