Фото УНИАН

Про це він розповів в інтерв'ю виданню "Новое время".

"Ми продовжували робити реформу держкомпаній, при цьому розуміючи, що держава поганий власник і тільки приватизація врятує від усього цього дерибану і політичної корупції. З'явився хороший закон про фінансування політичних партій з державного бюджету. Це відразу мінімізує потребу витягати з держкомпаній колосальні грошові ресурси, в тому числі чиновниками ГФС, щоб потім гратися грошима на виборах. Ми придумали обов'язковий аудит, публікувати фінансову звітність – цього ж нічого не було. Створили номінаційний комітет (для відбору керівників держкомпаній - УНІАН). Але це не працювало. Був саботаж призначення людей на керівні посади в держкомпаніях", - розповів він.

Читайте такожПорошенко: Абромавичус має залишатися міністром

Відео дня

За словами Абромавичуса, саботаж і політичний тиск починалися в лінійних міністерствах.

"Ми прибрали можливість ініціювання конкурсу лінійним міністерством щодо топ-60 компаній і забрали цю функцію під міністерство економіки. І, звичайно ж, привабливість посади міністра економіки відразу ж виросла. Туди ще НАК "Нафтогаз" додали в управління. Це ж не так, що НАК "Нафтогаз" вирішили з Міністерства палива та енергетики передати кому попало. Попереду реформи в НАК "Нафтогаз" йде ЄБРР, який дав величезний кредит. Тому ЄБРР, який знає хто і чим займається, сказав (передати НАК "Нафтогаз" в управління) тільки в Міністерство економіки. Після чого привабливість і важливість посади міністра економіки зросла до піднебесся", - розповів Абромавічус.

Читайте такожЗМІ розкрили подробиці про "смотрящего", якого нібито нав'язували Абромавичусу

"Це вилилося з початку цього року в бажання керувати цими потоками. Тиск божевільний. Я вирішив в цьому не брати участь", - зазначив він.

Як повідомляв УНІАН, сьогодні, 3 лютого, міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічус прийняв рішення подати у відставку і закликав парламент проголосувати з цього питання вже завтра, 4 лютого. Міністр підкреслив, що ключовою причиною його відходу з поста міністра став конфлікт із заступником голови фракції «Блоку Петра Порошенка» Ігорем Кононенком.