Сьогодні Києво-Святошинський районний суд на Київщині припинив провадження за скаргою представника Президента України на дії державного виконавця при поновленні Євгена ЖОВТЯКА на посаді голови Київської облдержадміністрації. Про це УНІАН повідомив адвокат Є.ЖОВТЯКА Сергій БОЙКО. Тим самим, наголосив адвокат, державний виконавець має продовжити процес поновлення Є.ЖОВТЯКА на посаді, припинений під час розгляду скарги.
С.БОЙКО нагадав, що після звільнення Віктором ЮЩЕНКОМ Є.ЖОВТЯКА з посади голови Київської облдержадміністрації у травні цього року, той звернувся до Києво-Святошинського райсуду з протестом на це рішення, і 16 червня був поновлений судом на посаді. Державний виконавець, згідно з цим рішенням, висунув вимогу до Президента В.ЮЩЕНКА до 10 серпня цього року підписати указ про поновлення Є.ЖОВТЯКА на посаді Київського губернатора. Але представник Президента О.ВЛАСЕНКОВА подала скаргу до того ж суду на дії державного виконавця. На її думку, вимога про видання Президентом указу є незаконною, оскільки резолютивна частина рішення суду не накладає на Президента такого зобов’язання. Суд прийняв скаргу до розгляду, у зв’язку з чим державний виконавець зупинив свої дії щодо поновлення Є.ЖОВТЯКА на посаді до завершення розгляду скарги.
Як поінформував С.БОЙКО, 29 серпня відбулось перше засідання за розглядом скарги. Коментуючи хід процесу, він звернув увагу на те, що рішення про поновлення Є.ЖОВТЯКА на посаді голови Київської облдержадміністрації було прийнято в адміністративному порядку, скарга ж президентської сторони була подана в цивільному порядку. Відповідно, каже він, суд не мав права розглядати скаргу в цивільному порядку. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 122 Цивільно-процесуального кодексу України суддя повинен був відмовити у відкритті провадження в справі. “Якщо ж провадження у справі було помилково відкрито, на підставі п.1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України воно підлягало закриттю”, - зазначив адвокат.
Крім того, повідомив він суд, дії державного виконавця є законними, оскільки, згідно з Законом України “Про виконавче провадження”, «рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника” відбувається саме шляхом “фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення”. Такі ж вимоги, заявив адвокат, містяться і в Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженій наказом Міністерства юстиції 15 грудня 1999 року. За Конституцією України, для виконання Конституції та законів Президент видає укази і розпорядження, які є обов’язковими до виконання на території України, і іншої форми реалізації владних повноважень Президента України Основний Закон не передбачає, наголосив адвокат.
Як повідомив адвокат, суд розглянув ці аргументи і після оголошеної в судових засіданнях перерви, 8 вересня оголосив своє рішення: провадження у справі за скаргою президентської сторони в цивільному порядку закрити.
“Таким чином, - каже С.БОЙКО, - тепер не залишилось жодних перешкод для поновлення Євгена ЖОВТЯКА на посаді голови Київської облдержадміністрації, і державний виконавець має продовжити свої дії, вимагаючи від Президента В.ЮЩЕНКА виконання рішення суду”.
Як повідомляв УНІАН, 24 травня цього року Президент В.ЮЩЕНКО своїм Указом звільнив Є.ЖОВТЯКА з посади голови Київської облдержадміністрації. Вважаючи своє звільнення незаконним, Є.ЖОВТЯК подав позов до суду. 16 червня Києво-Святошинський районний суд задовольнив позов і скасував указ Президента України від 24 травня, поновивши Є.ЖОВТЯКА на посаді.
Оскільки рішення суду не було виконане Президентом, 21 червня було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду. Держвиконавець зобов’язав В.ЮЩЕНКА до 10 серпня видати відповідний Указ. Цю вимогу також не було виконано.
Законом передбачено, що у випадку, коли відповідач добровільно не виконує рішення суду, його повинні оштрафувати – на суму від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів з доходів громадян (тобто, від 140 до 280 гривень – УНІАН). Якщо рішення знову не буде виконане, накладається ще один штраф – на суму від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів (тобто, від 340 до 680 гривень – УНІАН). Якщо і після цього посадова особа не виконує рішення суду, державний виконавець повинен звернутися до суду з клопотанням про порушення кримінальної справи. Оскільки Президент України, згідно з законодавством, має недоторканність і Конституція захищає його від кримінального переслідування, після двох штрафів державний виконавець має звертатися не до суду, а до Верховної Ради України, яка має певні повноваження, якщо Президент порушує Конституцію України.
