Правки були напрацьовані Громадсько-експертною радою партії УКРОП з питань освіти. Основні зауваження представників УКРОПУ до законопроекту, який наразі готують до другого читання, стосуються мови навчання, фінансового забезпечення реформування освіти, долі малокомплектних шкіл, оплати праці в галузі освіти та стипендій, розповіла голова Громадсько-експертної ради Ірина Констанкевич, виступаючи з трибуни парламенту 21 жовтня.
Так, експерти партії наполягають на тому, що єдиною мовою навчання в школах, професійно-технічних навчальних закладах, вишах має бути українська. Мови національних меншин можуть вивчатися додатково. Фінансування освітнього процесу має здійснюватися з державного бюджету, оскільки перекладання фінансових зобов’язань на місцеві бюджети, спроможність яких утримувати школи та профтехосвіту викликає сумніви, може призвести до того, що діти в невеликих містах та селах будуть позбавлені доступу до освіти взагалі.
В УКРОПі також наполягають, що на фінансування освіти слід закласти не менш як 7% ВВП. «Закон, який передбачає істотне реформування галузі, не забезпечений належним фінансовим ресурсом. Тому добрі наміри, які в ньому задекларовані, можуть закінчитися поразкою», – заявила Ірина Констанкевич.
Депутатка також наголосила, що УКРОП, який послідовно відстоює малокомплектні школи, пропонує в галузевому законопроекті передбачити обов’язкове погодження органами місцевого самоврядування з громадою питань про закриття шкіл, в яких навчається менше 25 дітей. «Не можна проводити в країні реформи, якщо ми не дослухаємося до людей. Їхні потреби дуже далекі від тих, які викладаються урядом. Ми проти віртуальної концепції, яка пишеться в кабінетах і не має нічого спільного з дійсністю», – підкреслила представниця УКРОПу.
Також в «Українському об’єднанні патріотів» пропонують підвищити з наступного року заробітну платню не тільки вчителям, а й викладачам професійно-технічних навчальних закладів та вишів. Студенти ж повинні мати гарантоване право на отримання академічної та соціальної стипендій. Щодо запровадження 12-річної освіти, то, за словами Ірини Констанкевич, вона була б можлива як додаткова опція. «Не можна зобов’язувати всіх навчатися 12 років. Якщо молода людина бажає працювати, – то треба їй дати таку можливість. Крім того, перехід на 12-річне навчання не має фінансового підґрунтя. Тому ця реформа може закінчитися великим фіаско вже на старті», – наголосила народний депутат.
