Урядові пропозиції в ряді пріоритетних галузей економіки загалом є продуманими та збалансованими.
Таку думку висловив УНІАН координатор економічних програм Школи політичної аналітики при Національному університеті „Києво-Могилянська Академія” Сергій КИСЕЛЬОВ, коментуючи результати зустрічей керівників уряду з представниками різних галузей промисловості.
„Можна сказати, що під час зустрічей уряду з металургами, будівельниками, аграріями було напрацьовано основу антикризового пакету Кабінету міністрів для підтримки української економіки”, - вважає експерт.
На його думку, зокрема, виправдано те, що уряд йде на посилення внутрішнього попиту на продукцію українських підприємств через державні замовлення. Важливо, підкреслює експерт, що мова передусім йде про замовлення для тих галузей, які виробляють не сировину, а продукцію з більш високою доданою вартістю - машинобудування (цьому, зокрема, буде сприяти і отримана цього тижня згода ЄБРР надати кредит на оновлення рухомого складу „Укрзалізниці”), будівництво доріг, житла. “Ті, у свою чергу, - прогнозує С.КИСЕЛЬОВ, - зможуть сформувати замовлення для суміжних галузей, адже одне збережене робоче місце в машинобудуванні чи будівництві – це 7-8 збережених робочих місць в металургії, приладобудуванні чи випуску будматеріалів”.
Крім того, на думку експерта, у уряду є розуміння необхідності виправлення існуючого дисбалансу між експортом та імпортом товарів. „Цей дисбаланс формувався роками, і за 8 місяців 2008 р. склав -12,5 млрд. доларів. Добре, що уряд запевнив промисловців, що буде боротися із недобросовісним імпортом і посилить переговори про збут продукції українських експортерів за кордоном”, – зазначив С.КИСЕЛЬОВ.
На думку експерта, позитивним також є те, що урядом приділено увагу доступності та здешевленню ресурсів для виробників: з одного боку, йдеться про відновлення кредитування комерційними банками, пришвидшення повернення ПДВ та пролонгацію кредитів для селян, тобто, про фінансовий ресурс, з іншого – про здешевлення енергоносіїв, зокрема бензину, імовірно, електроенергії.
„У 1980-х рр. Маргарет ТЕТЧЕР перевела англійську економіку з дорогого вугілля на наявну в країні нафту. Це дозволило Британії зекономити значні кошти. ТИМОШЕНКО також декларує наміри перевести українську економіку з дорогого імпортного газу на наявне в Україні вугілля. Це вкрай складне завдання, але стратегічно цей крок може з одного боку зменшити в майбутньому енергетичну залежність від Росії. З другого – дати додаткові стимули для розвитку вугільної галузі”, – вважає С.КИСЕЛЬОВ.
Водночас, застерігає експерт, “вкрай важливо, аби підйомними засобами для промисловості стали не тільки більш дешева гривня і більш дешеві енергоносії (як це було в 1998-1999 рр.), але також і якісна модернізація виробництва”.
“Якщо уряд зможе стимулювати її через підвищення норм амортизації, зниження ставки податку на прибуток у випадку, якщо прибуток реінвестують у виробництво, через звільнення від ввізного мита на енергозберігаюче обладнання, це буде подолання планки, яку в Україні не вдалося здолати поки що жодному уряду. Для України ж це означало б реальне проведення економічних реформ, про які давно забуто”, - підсумував експерт.
Як повідомлялося, 10 листопада прем`єр-міністр Юлія ТИМОШЕНКО від імені уряду підписала Меморандум про взаєморозуміння з керівниками підприємств гірничо-металургійного комплексу і профспілками. Свої підписи під Меморандумом поставили власники і топ-менеджери найпотужніших підприємств галузі.
Також Ю.ТИМОШЕНКО проводила наради з представниками вітчизняних банків, аграрної та будівельної галузей, у ході яких обговорювалися заходи для покращення ситуації в цих сферах.
