Із визнанням Російською Федерацією «документів», виданих у «ЛНР» і «ДНР», насправді нічого нового не трапилося. Росія, таким чином, продовжує тестувати Захід на його здатність реагувати на її витівки. Коли Москва бачить, що Захід на її чергову провокацію або черговий злочин реагує черговим «глибоким занепокоєнням», вона просто йде далі.

Так триватиме доти, доки Україна, нарешті, не переконає західні країни, що така політика лише провокує агресора на подальші дії. Тому не виключаю, що завтра буде ще один подібний указ Кремля, післязавтра — ще один...

Питання тут не в цих конкретних діях, не у визнанні папірців «ЛДНР». Ці дії, насправді, нічим не відрізняються від того, що ми бачили раніше. Наприклад, згадайте, як сторони домовлялися про перемир’я «від сьогодні» — і що? Знову обстріли, знову загибель людей тощо.

Відео дня

Росія, визнавши "паспорти Л/ДНР, продовжує тестувати Захід на його здатність реагувати на її витівки

Росія відрізняється від решти цивілізованого світу своїм світобаченням. А цей цивілізований світ, на превеликий жаль, ніяк цього не хоче прийняти. І поки Захід дивитиметься на Росію через «рожеві окуляри» (мовляв, з РФ треба зробити щось демократичне), доти ми будемо сплачувати за це життями своїх громадян. На жаль.

На хід переговорів цей крок Росії по визнанню документів, виданих «народними республіками», жодним чином не вплине, бо цих переговорів, просто-на-просто, немає. Не можна впливати на те, чого не існує! Натомість, існують зустрічі, під час яких сторони обмінюються черговим викладенням своїх позицій, і на тому вони розходяться. Це — не переговори. Переговори — це трошечки інше: переговори — це коли є спільне бажання всіх сторін досягти результату. В даній ситуації такого бажання просто немає.

Все визначається позицією Росії, яка хоче домогтися реалізації саме свого плану «врегулювання» конфлікту. Тобто, ці дії Кремля були просто черговим сигналом Росії всім іншим: «Ми, росіяни, будемо йти своїм шляхом».

Відповідно, такі дії Росії не можуть стати приводом для перегляду чи зміни формату переговорів. Та й взагалі, зараз ідеться не про формати, а про реальне бажання світової спільноти протидіяти російській агресії. Коли таке бажання з’явиться, тоді й стане зрозумілим, що робити з форматами. А поки його немає, можна обговорювати які завгодно формули і формати, але ситуація від цього не зміниться.

Поки Захід дивитиметься на Росію через «рожеві окуляри» (мовляв, з РФ треба зробити щось демократичне), доти ми будемо сплачувати за це життями своїх громадян. На жаль

Чому Росія зараз вдалася до такого кроку як визнання паспортів «ЛНР» і «ДНР»? Мені здається, що з її боку це просто була демонстрація всім, що, оскільки «honeymoon» із Дональдом Трампом відклався, любові не вийшло, Росія продовжує далі свою лінію і буде її демонструвати публічно, щоб усім все було зрозуміло. Мовляв, не хочете, щоб було по-нашому, будете отримувати чергові загострення, чергові жертви і таке інше.

Власне, так ми повернулися до того, з чого почали: Росія просто продовжує випробовувати світову спільноту, наскільки далеко їй дозволять зайти.

Володимир Огризко, директор Центру дослідження Росії, колишній міністр закордонних справ України, дипломат