У відповідь на вчорашнє звернення 1+1 медіа щодо можливості політичної обумовленості перевірки рахунків топ-менеджерів та журналістів прес-служба Національного банку України відповіла зокрема, що «Під час здійснення інспекційної перевірки ПАТ КБ «Приватбанк» Національний банк виявив низку транзакцій з ознаками правопорушень».
На жаль, така відповідь не тільки не прояснює запитання щодо можливості використання Національного Банку як інструменту тиску на національну медіагрупу, але й викликає нові, а саме:
1. Якщо Національний Банк перевіряє фізичні особи, які пов’язані з юридичними особами, що в свою чергу розміщували корпоративні рахунки в ПриватБанку, то чому у переліку осіб, які потребують перевірки є Вікторія Шульженко, яка ніколи не працювала в 1+1 медіа та протягом останніх 10 років не мала рахунку у ПриватБанку, через те, що у 2007 році Вікторія Шульженко взяла прізвище чоловіка і з початку 2008 року всі документи Вікторії оформлені на прізвище Левченко, включно з рахунками у банку. Ми сподіваємось, це не через те, що на корпоративному сайті, Вікторія зазначена за дівочим прізвищем, адже воно ніколи не фігурувало у офіційних документах компанії і було б дивним вважати, що центральний орган державного управління використовує корпоративний сайт медіагрупи, як єдине джерело для перевірки «транзакцій з ознаками правопорушень».
2. Якщо Національний Банк перевіряє фізичні особи, які пов’язані з юридичними особами, що в свою чергу розміщували корпоративні рахунки в ПриватБанку, то чому у переліку осіб, які потребують перевірки є Єгор Гордєєв − співробітник, який працює під творчим псевдонімом, а всі офіційні документи якого оформлені на реальне прізвище? Ми сподіваємось, це не через те, що колишній ведучий ТСН та ведучий ранкового шоу на каналі, у публічній площині не використовує своє офіційне прізвище, адже було б дивним вважати, що центральний орган державного управління використовує виключно мережу інтернет, як єдине джерело для перевірки сумнівних транзакцій.
3. Якщо Національний Банк перевіряє фізичні особи, які пов’язані з юридичними особами, що в свою чергу розміщували корпоративні рахунки в ПриватБанку, то чому у переліку осіб, які потребують перевірки є Девід Cтогель, який ніколи не мав рахунків у ПриватБанку? Ми, знов ж таки, сподіваємось, це не через те, що відомості про Девіда є на корпоративному сайті компанії. Адже було б дивним, вважати, що центральний орган державного управління використовує корпоративний сайт медіагрупи, як єдине джерело для перевірки «транзакцій з ознаками правопорушень».
4. Якщо Національний Банк перевіряє фізичні особи, які пов’язані з юридичними особами, що в свою чергу розміщували корпоративні рахунки в ПриватБанку, то чому у переліку осіб, які потребують перевірки є Олександр Дубінський, який справді є співробітником 1+1 медіа, і дехто Олександр Дубинський, який не має жодних зв’язків із компанією?
5. Якщо Національний Банк перевіряє фізичні особи, які пов’язані з юридичними особами, що в свою чергу розміщували корпоративні рахунки в ПриватБанку, то чому у переліку осіб, які потребують перевірки є Андрій Мальчевський без зазначення якихось детальних ознак. Адже в 1+1 медіа є три Андрія Мальчевських. Ми сподіваємось, це не через те, що на корпоративному сайті, є Андрій Мальчевський, керівник відділу дистрибуції. Адже було б дивним вважати, що центральний орган державного управління використовує корпоративний сайт медіагрупи, як єдине джерело для перевірки «транзакцій з ознаками правопорушень».
На жаль, відповідь Національного Банку свідчить про те, що державний орган не має жодної обґрунтованої позиції щодо причин перевірки всіх осіб, які зазначені на корпоративному сайті компанії, та є міноритарними акціонерами 1+1 Продакшн.
Ми вимагаємо чіткого роз’яснення причин та логіки формування таких списків, в іншому випадку, вважатимемо це фарсом та прямим політичним тиском на журналістів та менеджерів медіахолдінгу.
Окреме здивування викликає те, що навіть в одному простому запиті, центральний державний орган припускається понад 10% помилок, та запитує, захищенні банківською таємницею, дані фізичних осіб на основі корпоративних сайтів компаній та пошукових систем в інтернеті, не намагаючись, навіть створити видимість об’єктивного запиту, що ґрунтується хоча б на якійсь попередній перевірці. Але це, принаймні, пояснює чому в країні такі проблеми із забезпеченням стабільності національної валюти та банківської системи – очевидно, професійний рівень деяких співробітників Національного Банку має серйозний потенціал для розвитку.
