Вадим Пристайко / фото УНІАН

Голова місії України при Організації Північноатлантичного договору (НАТО) Вадим Пристайко наголошує, що блокування Угорщиною засідань комісії Україна-НАТО дратує Альянс не менше, ніж Україну.

Читайте такожНАТО ще не виробило політику щодо окупованого Криму - голова місії України при АльянсіПро це він сказав журналістам в кулуарах засідання міністрів оборони країн-членів НАТО у Брюсселі.

Відео дня

На переконання Пристайка, пропозиції Угорщини щодо розблокування засідань комісії Україна-НАТО не можна назвати компромісними.

"Та пропозиція, яка зроблена, умовно кажучи, угорською стороною, яким чином вони бачать можливість, що вони відступлять і розблокують, на мою думку, це не є компромісом, це є вимога, це є тиск прямий і безпосередній. Те, що каже угорська сторона, що поки вони не отримають легально підтверджуючих документів, що наш закон не буде імплементований, я просто не бачу предмету розмови у такому тоні", - сказав Пристайко.

За словами дипломата, українська сторона пропонує вирішити це питання в рамках Річної національної програми співробітництва з НАТО на 2018 рік.

Як сказав Пристайко, угорська сторона наполягає, що Україна законом про освіту порушила певні положення попередньої Річної національної програми на 2017 рік, в якій Україна брала на себе зобов'язання захищати інтереси всіх національних меншин. Він підкреслив, що українська сторона зрозуміла позицію угорської сторони та рекомендації Венеціанської комісії і готова ці рекомендації включити в Річну національну програму на 2018 рік.

Також він сказав, що обговорення розблокування Угорщиною засідань Комісії Україна-НАТО стане одним з питань майбутньої зустрічі президента України Петра Порошенка та генерального секретаря Альянсу Єнса Столтенберга (УНІАН: генсек НАТО 13 лютого заявив про намір зустрітися з Порошенком цього тижня в рамках Мюнхенської конференції з безпеки).

За його словами, 13 лютого Столтенберг підтвердив, що "НАТО розчарований цією ситуацією і хотів би пошвидше припинити блокування, і розраховує на те, що воно найближчим часом вирішиться". "Одна із задач президента і генерального секретаря - ми хочемо обмінятися думками, яким чином це можна зробити, які пропозиції і на що готова українська сторона", - сказав Пристайко.

"Президент також обговорить перспективи проведення Комісії Україна-НАТО на рівні глав держав та урядів під час саміту НАТО у Брюсселі в липні цього року", - додав посол.

За словами Пристайка, зараз не розглядається жодний варіант дій на той випадок, якщо засідання Комісії Україна-НАТО не відбудеться. "У нас немає ніякого плану, що ми будемо робити, якщо не відбудеться, тому що ми плануємо, що відбудеться. В квітні ми плануємо, що відбудеться засідання міністрів закордонних справ і Комісії Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Для цього має приїхати міністр Клімкін. Я сподіваюся, що до цього часу нам вдасться спільними зусиллями все ж таки проблему з Угорщиною вирішити. Яка дратує НАТО не менше, повірте, ніж Україну", - наголосив Пристайко.

На лютневому засіданні міністрів оборони країн-членів Альянсу Комісія Україна-НАТО не засідатиме. Пристайко зауважив, що українська сторона це відзначає з прикрістю. "І нас дійсно це турбує, тому що востаннє ми зустрічалися у такому форматі у 2016 році. Для країни, яка воює і захищає себе, в цьому конкретному випадку військово, не зустрічатися на рівні керівників військових відомств, ми вважаємо, це просто занедбані можливості", - наголосив Пристайко.

Як повідомляв УНІАН, новим законом «Про освіту», який набув чинності 28 вересня 2017 року, в Україні вводиться 12-річна середня освіта, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова – українська. Право осіб, які належать до національних меншин, на навчання рідною мовою реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної нацменшини поряд з державною мовою.

Мовні положення закону (ст. 7) викликали занепокоєння Польщі, Румунії, Угорщини, Греції, Болгарії.

Згідно з висновком Венеціанської комісії, оприлюдненим 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті.

Міністерство освіти і науки запропонувало три варіанти імплементації ст. 7 закону «Про освіту» щодо мови навчання в Україні, які будуть прописані в законі «Про загальну середню освіту». Відповідний законопроект буде внесено на розгляд Верховної Ради навесні.

7 лютого заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар за результатами поїздки до Закарпатської області заявив про узгодження з угорською стороною шляхів врегулювання «мовного питання» в освітніх закладах Закарпаття.

Своєю чергою в МЗС Угорщини заперечили досягнення з Україною порозуміння щодо навчання мовами меншин.

13 лютого Столтенберг закликав Київ і Будапешт врегулювати конфлікт навколо закону про освіту, аби проведення засідань Комісії Україна-НАТО було розблоковано.