Експерти прогнозують, що кожне питання, пов`язане з повноваженнями нинішньої влади, стане предметом окремого подання до Конституційного Суду України.

Про це свідчить експертне опитування, проведене Інститутом Горшеніна у зв`язку з рішенням Конституційного Суду України про скасування конституційної реформи 2004 року. Інститут Горшеніна опитав експертів щодо наслідків повернення держави до Конституції зразка 1996 року для країни і для її громадян і попросив експертів прокоментувати результати соціологічного опитування щодо цієї теми, проведеного Інститутом*.

Народний депутат України (Блок Литвина) Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ вважає, що населення України скасування політреформи на собі не відчує: «Це питання, пов`язане з перерозподілом повноважень, і тому прямого зв`язку з рівнем життя я не бачу ні в мінус, ні в плюс». На його думку, швидше, йдеться про функціонування державного апарату і державного інституту влади. Він відзначив, що в цьому плані зміни будуть серйозні й пов`язані вони, перш за все, з тим, що форму правління змінено на президентсько-парламентську республіку, тобто тепер по-іншому формується влада. «Сталося те, що сталося. Ми живемо в іншій юридичній реальності. Нормальні люди думають, як у новій реальності оптимальним чином діяти далі: яка має бути форма взаємодії, як знайти кращі варіанти в тій реальності, що є», - сказав народний депутат.

Відео дня

Колишній заступник глави Секретаріату Президента України, член Венеціанської комісії Марина СТАВНІЙЧУК також дотримується думки, що до громадян України рішення КСУ не має стосунку. «Для громадян найважливішим в Конституції України є розділ, пов`язаний з їхніми правами і свободами. Ні в редакції 1996 року, ні в редакції 2004 року він не мінявся. Абсолютно очевидно, що в питанні про рішення КСУ не йдеться про вигоду для громадян України. З точки ж зору державного розвитку здається дуже проблематичним і складним питання стабільності конституційного ладу після таких неординарних рішень КСУ», - зазначила вона. М.СТАВНІЙЧУК сказала, що фактично, сьогодні в Україні, в конституційному судочинстві, в теорії європейського конституціоналізму в цілому створено певний прецедент, коли за рахунок рішення КС країна змінює принципи конституційного ладу. Вона також вважає, що результати соцопитування свідчать про те, що народ не довіряє владі. «Це показник, якого заслуговує українська влада, незалежно від того, сьогоднішня це влада чи колишня. Тому що люди поки що живуть не дуже добре в нашій державі. З іншого боку, це свідчить про те, що в Україні відсутня відкрита політика як така, і люди це відчувають. Я думаю, що і після ситуації з рішенням КС громадяни розумітимуть, що юридичні недоліки не усунуто, а навпаки - накопичено», - сказала експерт.

Народний депутат України (ПР) Валерій КОНОВАЛЮК вважає недавнє рішення КСУ логічним і нерезонним обговорювати його постфактум. «Будь-який результат президентських виборів привів би до ухвалення такого рішення, тому що воно об`єктивне і правильне. Все питання – в сумнівності рішення 2004 року, яке просто спровокувало найглибшу політичну кризу за всю історію України, коли разом з цією реформою було визначено і третій тур президентських виборів». На його думку, тут все було очевидно, і неодноразово різні політичні сили зверталися до КС з питанням роз`яснити і дати визначення того, наскільки була виконана процедура внесення змін до Конституції. «Така ми країна. Ми живемо експериментами. Експериментуємо постійно над всіма», - сказав В.КОНОВАЛЮК. А ось наслідки такого рішення народний обранець вважає за краще не обговорювати, а запропонував їх дочекатися: «Наскільки це змінить політичну систему в країні, наскільки ця система продуктивно працюватиме на благо наших громадян, це ми з вами побачимо найближчим часом», - сказав народний депутат.

Директор Українського філіалу Інституту країн СНД Володимир КОРНІЛОВ вважає, що основним наслідком для держави стане зміцнення президентської вертикалі влади: «У будь-якому разі, влади багато не буває. Навіть абсолютним монархам не вистачало їхніх повноважень. Леоніду КУЧМІ не вистачало повноважень, які тепер з`явилися у Віктора ЯНУКОВИЧА. При цьому, вважаю, нинішня влада, збільшивши повноваження Президента, не прорахувала цілого ряду побічних ефектів від цього рішення і, в першу чергу, від способу ухвалення подібного рішення шляхом лише невеликого рішення КС. Те, яким способом ми повернули «нову-стару» Конституцію, породжує цілий ряд правових проблем. Тепер КС на найближчий час забезпечений роботою, оскільки, фактично, кожне питання, пов`язане з повноваженнями нинішньої влади, буде предметом окремого подання до КС», - висловив припущення експерт.

А результати соцопитування він визнав логічними: «У нас люди йдуть у владу для збагачення. Приховане бажання тієї чи іншої партії, політиків, бізнесменів, що грають в політику, – збагатитися, створити додаткові умови для розвитку власного бізнесу. Насправді, бажання було – посилити президентську вертикаль влади, зокрема, й для збагачення тих людей, які, так чи інакше, сподіваються одержати від цього посилення певні дивіденди», - вважає В.КОРНІЛОВ.

Політолог, керівник Школи політичної аналітики при НАУКМА Олексій ГАРАНЬ вважає скасування політреформи кроком на шляху до авторитарної держави. «Це створює небезпечний прецедент для майбутнього, тому що, фактично, тепер можна заднім числом скасувати будь-який закон, який був ухвалений раніше, на тій підставі, скажімо, що голосували чужими картками. І з погляду порушення процедури це буде правильно. КС, безумовно, дискредитований. Як ми можемо будувати правову державу, якщо немає довіри до КС?» - наголосив експерт. О.ГАРАНЬ вважає, що рішення КС також свідчить про те, що Україна наближається у бік російської моделі. Він переконаний, що оскільки тепер немає потреби в коаліціях, це зменшує значущість і парламенту, і окремих фракцій. «Парламент буде роздроблений на велику кількість фракцій, а Президент дістане можливість «тасувати колоду» прем`єр-міністрів і міністрів. Тут може бути невеликий плюс – Президент зможе ухвалювати непопулярні рішення і це може бути використано на користь проведення радикальних реформ. Але мені здається, що ці реформи не спрямовані на затвердження верховенства права і боротьбу з корупцією. І ще тут буде один мінус для Президента, він полягає в тому, що фактично весь вогонь критики тепер буде безпосередньо спрямований на нього», - сказав політолог.

*** Впродовж 3-4 жовтня 2010 р. Інститут Горшеніна провів телефонне опитування на тему: «Скасування політичної реформи 2004 року». На одне з питань про причини скасування політреформи думки громадян розділилися таким чином: близько третини громадян України (35,6%) вважають, що політичну реформу скасували з метою збагачення політиків та їхнього оточення. Кожен п`ятий респондент (21,0%) вважає, що це було зроблено для того, щоб прибрати юридичні суперечності, а 13,7% висловили думку, що політреформа 2004 року була скасована заради проведення соціально-економічних реформ. При цьому майже третині опитаних - 29,7% – важко відповісти на це питання.