Печерський районний суд м. Києва відмовився підтверджувати чи спростовувати повідомлення в ЗМІ про можливе надання особистої охорони головуючому у “газовій справі” судді Родіону КІРЄЄВУ, посилаючись на те, що дані про заходи безпеки є інформацією з обмеженим доступом. Про це йдеться у відповіді Печерського суду за підписом його голови Інни ОТРОШ на запит УНІАН.
Нагадаємо: в середині серпня в ЗМІ з’явилась інформація про те, що судді Р.КІРЄЄВУ з міркувань забезпечення особистої безпеки могла бути надана охорона та видана табельна зброя. До цього часу повідомлення про можливе надання охорони не були ніким ані підтверджені, ані спростовані. Оскільки відповідне рішення вводиться постановою голови суду, агентство УНІАН звернулось із запитом на ім’я голови Печерського райсуду І.ОТРОШ, в якому просило її підтвердити або спростувати цю інформацію. Зокрема, у разі підтвердження інформації про надання охорони, наше агентство цікавило: виходячи з яких підстав приймалось рішення — виходячи з наявних погроз чи з якихось інших причин, а також, за чиєю ініціативою — самого Р.КІРЄЄВА чи якихось відповідних органів.
У відповіді на запит УНІАН йдеться: “Печерський районний суд м. Києва на Ваш запит щодо надання інформації з приводу можливого застосування до судді КІРЄЄВА Р.В. спеціальних заходів забезпечення безпеки... повідомляє, що відповідно до вимог ч.5 ст.18 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ... від 23.12.1993 відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, є інформацією з обмеженим доступом”.
Оскільки з відповіді Печерського райсуду не зрозуміло, правдиве чи неправдиве повідомлення ЗМІ щодо надання охорони Р.КІРЄЄВУ, агентство УНІАН звернулося до юристів із питанням — наскільки вмотивованою і відповідною до законодавства є відмова суду підтвердити чи спростувати цю інформацію?
Віце-президент адвокатської фірми «Грамацький і партнери» Юрій ЗАБІЯКА роз’яснив УНІАН порядок застосування подібних заходів та зробив певні висновки щодо наданої судом відповіді.
За словами Ю.ЗАБІЯКИ, Закон України «Про державний захист працівників суду...» встановлює обмеження доступу до інформації про заходи забезпечення безпеки та про осіб, взятих під захист, і це досить пряма імперативна норма, вельми логічна з точки зору цілей закону, а саме - забезпечення безпеки. Процедура прийняття заходів із забезпечення безпеки така: виникнення приводу для вжиття заходів (заява особи або її родича, звернення керівника відповідного органу чи отримання оперативної та іншої інформації про загрозу); прийняття рішення з приводу, що виник; виконання прийнятого рішення.
Але, додає юрист, й тут не обійшлося без пропусків в нашому законодавстві. Формально, взятою під захист особа вважається з моменту прийняття відповідним органом рішення про застосування заходів забезпечення безпеки, в даному випадку - головою Печерського райсуду.
Юрист акцентує: якщо рішення про надання охорони було прийнято негативне, то формально причин для обмеження доступу до інформації про факт звернення за захистом просто немає, оскільки заходи захисту вжиті не були, а особа-заявник не є особою, взятою під охорону. Іншими словами, якби Р.КІРЄЄВ звертався до голови Печерського райсуду, а остання йому відмовила у вжитті заходів із забезпечення безпеки, то у суду немає підстав посилатися на ч. 5 ст. 18 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» при відмові у наданні інформації про сам факт звернення за захистом.
На думку Ю.ЗАБІЯКИ, відповідь суду на запит агентства дає підстави робити двозначні висновки. З одного боку, посилання суду на ч. 5 ст. 18 цілком може свідчити про те, що голова Печерського райсуду таки прийняла рішення про застосування заходів для забезпечення безпеки щодо Р.КІРЄЄВА, і вся інформація про це є інформацією з обмеженим доступом.
З іншого боку, зазначає юрист фірми “Грамацький і партнери”, подібна відповідь так само може свідчити про те, що голова Печерського райсуду застосовує досить широке тлумачення норми закону, яка обмежує доступ до такої інформації, вважаючи, що інформацією з обмеженим доступом є будь-яка заява про застосування заходів щодо забезпечення безпеки, незалежно від результатів розгляду такої заяви.
Довідка УНІАН. На сайті газети “Сегодня” 15 серпня п.р. зявилася інформація про те, що суддю Р.КІРЄЄВА треба оберігати, бо коли із ним щось станеться, то увесь “газовий процес” доведеться починати заново, а також, що “...За деякими даними, КІРЄЄВУ в цілях безпеки надана особиста охорона (правда, не зовсім ясно, яка - «Альфи» СБУ або міліцейська)...”.
До спецзаходів забезпечення безпеки належать, зокрема, особиста охорона, охорона житла і майна; видача зброї, засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку; використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження тощо. Деякі заходи забезпечення безпеки, зокрема, щодо захисту житла, реалізуються в тому числі і за рахунок коштів місцевих бюджетів. Відповідно до закону, безпеку суддів забезпечують працівники органів внутрішніх справ.
