Колишній заступник генерального прокурора України Микола ОБІХОД звинувачує колишнього генерального прокурора України Святослава ПІСКУНА і колишнього старшого прокурора Генпрокуратури Володимира БЕЗУГЛОГО у «створенні міфу про невинність Юлії ТИМОШЕНКО».

Про це М.ОБІХОД пише у своїй книзі «США проти Тимошенко-Лазаренка», уривки з якої публікує газета «Известия в Украине».

Зокрема, М.ОБІХОД пише, що «упродовж 2001 року Генеральною прокуратурою України бути розпочато декілька розслідувань. У результаті слідчі пред`явили Юлії звинувачення у тому, що будучи президентом корпорації «Єдині енергетичні системи України» і власником кіпрської компанії Somolli Enterprisese Limited, вона разом зі своїм чоловіком (членом правління ПФК «ЄЕСУ» і співвласником тієї ж кіпрської компанії) Олександром ТИМОШЕНКОМ неодноразово давала хабарі Павлу ЛАЗАРЕНКУ. Загальна сума цієї «дані» лише трохи не досягає 87 мільйонів доларів».

Відео дня

«Багаторічна праця слідчих зі збору доказів, інкримінованих ТИМОШЕНКО і її соратникам, зафіксована у декількох тисячах томів кримінальної справи, що зберігається в архівах Генпрокуратури. Тут сотні банківських і фінансових документів, експертних висновків, актів ревізій і податкових перевірок, показань свідків, зібраних у десятках країн світу. Що ж у результаті? А у результаті три сторіночки постанови прокурорів БЕЗУГЛОГО і ПІСКУНА від 21 січня 2005 року. Цей доленосний для ТИМОШЕНКО документ довгі роки тримали під сімома замками. І причини для того були вагомі», - говорить екс-заступник генпрокурора.

Як зазначає М.ОБІХОД, «примітно, що старший прокурор БЕЗУГЛИЙ, виконуючи невдячне завдання - поховання кримінальної справи стосовно Юлії, - при всьому своєму службовому завзятті все ж таки не ризикнув заперечувати факти очевидні і доведені. Ось рядки з його постанови: «...З матеріалів справи випливає, що ТИМОШЕНКО Ю.В. і її чоловік ТИМОШЕНКО О.Г. перераховували гроші з рахунку юридичної особи - компанії Somolli Enterprisese Limited через рахунки інших юридичних осіб - компаній ORPHIN S.A., Wilnorth, Inc., GHР Corporation, Beinfield Co Ltd в іноземних банках, власником і розпорядником яких був радник прем`єр-міністра ЛАЗАРЕНКО, а у подальшому вже вказаними компаніями гроші були перераховані на кодові рахунки Павла ЛАЗАРЕНКА».

М.ОБІХОД вважає, що «по суті, Генеральна прокуратура цією постановою БЕЗУГЛОГО вкотре офіційно підтвердила неспростовний юридичний факт - реально існуючі перерахування на рахунки Павла ЛАЗАРЕНКА. До речі, ця постанова має юридичну силу і на сьогодні. Разом з тим юристи усього світу повинні, мабуть, висунути українського прокурора БЕЗУГЛОГО на здобуття Нобелівської премії на знак визнання його заслуг у відкритті нового фінансово-кримінального закону. І цей закон слід було б назвати законом Піскуна-Безуглого. Він говорить про таке: розрахунки компаній шляхом перерахування грошей з одного рахунку на іншій є загальновизнаним способом ведення господарської діяльності. Вони не є достатніми доказами корупційної діяльності. Хабародавцем може бути тільки фізична особа. У результаті вийшла абсурдна ситуація: якщо фірма перераховує гроші на рахунок іншої фірми, причому для конкретної людини - апріорі це не хабар! Це лише «загальноприйнята форма розрахунків між юридичними особами». За законом Піскуна-Безуглого, для підтвердження факту хабара необхідно, щоб людина особисто або через посередника дала готівкою гроші чиновнику».

На думку М.ОБІХОДА, це «вельми оригінальне тлумачення Кримінального кодексу. Корумповані держслужбовці можуть спати спокійно - потрібно лише приймати грошові винагороди за допомогою перерахувань з рахунків юридичних осіб на рахунки своєї фірми».

«Звичайно ж, - пише колишній заступник генерального прокурора, - слідство України, США і Швейцарії не встановило фактів особистого підношення подружжям ТИМОШЕНКІВ готівки Павлу Івановичу. 86 мільйонів доларів. Скільки ж мішків і вантажників потрібно, щоб перетягати таку кількість купюр у «комору» екс-голови колгоспу? Та й самому ЛАЗАРЕНКУ для зберігання такого багатства довелося б будувати цілий ангар. Не віриться, що досвідчені прокурори були щиро переконані, що хабарі можуть даватися лише з рук у руки, і у жодному випадку для цього не використовуються безготівкові перерахування між юрособами», - наголошується у книзі.