У Баварії архівний лист, що пролежав забутим з 1949 року, випадково привів науковців до відкриття, яке подвоїло задокументовані запаси одного з найрідкісніших мінералів на Землі — гумбольдтину. Цей унікальний мінерал, який раніше фіксували лише у 30 місцях по всьому світу, пише Clays and Clay Minerals.
Це був старий рукописний лист від власника вугільної шахти, датований 1949 роком, який довгий час залишався загубленим в архіві в Баварії. У листі згадувалося про зразок мінералу з формулюванням:
"Гумбольдтин із шахти Матіас поблизу Швандорфа".
Команда геологів на чолі з Роландом Айхгорном із Баварського управління з охорони навколишнього середовища переглянула понад 130 тисяч зразків, перш ніж знайшла жовті фрагменти з шахти поблизу Швандорфа, які виявилися гумбольдтином — мінералом із унікальною структурою, що містить залізо, вуглець, кисень та водень.
"Ми юридично зобов’язані зробити ці експонати доступними для громадськості", — заявив Айхгорн.
Що таке гумбольдтин?
Гумбольдтин — органічний мінерал, який утворюється лише за унікального поєднання залізовмісних порід і природних кислот. Через надзвичайну рідкість його знаходять випадково. Він має м’яку твердість, жовтий блиск і цінується колекціонерами.
Вперше відкритий у 1821 році й названий на честь німецького дослідника Александра фон Гумбольдта, мінерал став частиною наукової спадщини вченого, який вплинув на розвиток геології, кліматології та екології.
Результати сучасних тестів підтвердили, що зразки дійсно є гумбольдтином. Виявлений мінерал може становити інтерес не лише для геологів, а й для інженерів: оксалати заліза, подібні до гумбольдтину, мають перспективу як матеріали для літій-іонних акумуляторів нового покоління.
