Керівник соціологічної служби «Український барометр», політолог Віктор НЕБОЖЕНКО сумнівається, що держава має гроші для фінансування соціальних ініціатив Президента Віктора ЯНУКОВИЧА, і не виключає, що задля їх реалізації бізнес обкладуть додатковими зборами.

Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав сьогодні на прес-конференції в Києві на тему: «Соціальні ініціативи: наслідки для економіки та громадян».

“Я не здивуюсь, якщо завтра бізнес розпочнуть “роздягати” під таким приводом, ніби гроші потрібні на реалізацію ініціатив Президента. Звичайно, підвищать і корупційні збори, і офіційні. Приблизно те, що зараз відбувається на кордоні”, - сказав політолог.

Відео дня

На його переконання, ці соціальні ініціативи пов’язані з майбутніми виборами в країні і “це форма масового соціального підкупу і соціальної корупції, що в поєднанні з жорстким адміністративним ресурсом може зробити чудеса”.

“Крім того, можливо, ми недооцінюємо цинізм Адміністрації Президента. Досить можливо, що ніяких виплат взагалі не буде, бо це дуже вбиваючі цифри”, - також зауважив В.НЕБОЖЕНКО. За його словами, на сьогодні і влада, і опозиція використовують “соціальний популізм в поєднанні з цинізмом, демагогією” дуже активно.

У свою чергу перший заступник міністра праці і соціальної політики України у 2005-2010 роках, провідний спеціаліст Центру Разумкова Павло РОЗЕНКО сказав, що озвучені ініціативи Президента не є системними і не вносять системних змін до соціальної політики нашої держави. Він також зупинився на економічній складовій процесу реалізації цих ініціатив.

“Якщо це справді йде розвиток економіки, розвиток виробництва і зростання економічного потенціалу України і внаслідок цього процесу підвищуються соціальні стандарти, соціальні виплати, то можна аплодувати владі і казати, що вона справді проводить реформи таким чином, що вони відображаються на життєдіяльності наших громадян”, - зауважив П.РОЗЕНКО. Водночас він підкреслив, що не вірить у те, що економіка так стрімко розвивалась.

Сумніви в тому, що зазначені ініціативи фінансово підкріплені, підтверджує, за словами експерта, те, що різними особами державного рівня називались різні цифри необхідної суми видатків – від 8 млрд. до 24 млрд. грн.

“Це може свідчити, що вони не були прораховані. Влада сама не знала, де взяти ресурс, щоб покрити ці соціальні ініціативи в момент їх проголошення. І треба констатувати факт, що до цього часу ми не бачимо і не чуємо, з яких розрахунків, де влада візьме 24 млрд. Які джерела покриття? Чи будуть вони мати інфляційний характер?”, - сказав П.РОЗЕНКО.

Він звернув увагу на виконання бюджету Пенсійного фонду: “За два місці мав зібрати власні надходження 27 млрд. грн., а згідно з офіційними даними, надійшло 22,9 млрд. То вже не зібрано 4 млрд. грн. Можемо прогнозувати, що в кінці року дефіцит бюджету Пенсійного фонду буде на 15 млрд. більше, ніж це прогнозується сьогодні. Тобто, коштів немає”, - наголосив він, додавши, що у Пенсійного фонду сьогодні немає ресурсів для того, щоб покрити планові виплати, не кажучи вже про 10 млрд., які необхідні на соціальні ініціативи Президента.

“Говорять про те, що, можливо, стане таким джерелом надходжень податок на багатство. Але законопроект досі не зареєстрований у ВР, а більше того, він, за підрахунками, може дати лише 800 млн. грн. на рік, а це надбавка до пенсії кожному пенсіонеру лише 5 грн. щомісяця”, - сказав експерт.

На його думку, сьогодні фактично у уряду є лише один механізм забезпечити фінансування цих заявлених соціальних ініціатив – “це спільною роботою з Нацбанком забезпечити додатковий випуск національної грошової одиниці і випуск на ринок нічим не підкріпленої, свіжонадрукованої гривні». «Наслідки цього для всіх зрозумілі”, - сказав П.РОЗЕНКО. Він констатував, що наслідком введення грошової маси стане інфляція, яка проявить себе в жовтні-листопаді, а саме: якраз вже після парламентських виборів.

Він погодився з В.НЕБОЖЕНКОМ, що ефект від цих соціальних ініціатив буде мінімальним, бо розмір допомоги не досить великий, хоча масштабний.