Еттінгер розповів, як поводитись із українською трубою / Фото : guardian.co.uk

Про це сказав в інтерв'ю газеті «КоммерсантЪ-Украина» єврокомісар з питань енергетики Гюнтер Еттінгер.

Він відзначив, що газотранспортна система України є найважливішою в Європі, але для її підтримки і оновлення потрібні чималі інвестиції. За словами Г.Еттінгера, під час пошуку таких інвестицій потрібно враховувати зобов'язання України перед Єдиним енергетичним співтовариством (ЄЕС), зокрема із забезпечення доступу третіх сторін до ГТС. «Це правило стає особливо важливим, враховуючи перспективи промислового видобутку сланцевого газу, а також можливу потребу у реверсному прокачуванні європейського газу», - сказав Г.Еттінгер, додавши, що раніше українська ГТС була переважно транзитною системою, яка прокачувала російський газ на захід, а зараз вона поступово перетворюється на гнучку інфраструктуру.

«Це право вашого уряду — вирішувати, у чиїй власності буде ГТС, хто дістане можливість оперативного управління нею. Якщо Київ вирішить, що ця роль має належати "Газпрому" — о’кей, чому б ні? "Газпром" бере участь також в інших трубопровідних проектах, зокрема на території ЄС. Але в цьому разі "Газпром" має прийняти правила, які діють в ЄЕС. І Україна, як член співтовариства, зобов'язана враховувати це», - сказав Г.Еттінгер.

Відео дня

На тему: Єврокомісар: Україна має шанс перетворитися з транзитера на експортера газу

«Ми ж можемо запропонувати Україні тристоронній консорціум, до складу якого увійшли б російський учасник, НАК "Нафтогаз України" з українського боку і європейський бізнес», - додав він.

За словами Г.Еттінгера, йдеться не тільки про учасників газового ринку, в ньому можуть взяти участь фінансові установи, банки, страхові компанії. «Це — наша пропозиція, наша ідея. І якщо ваш уряд погодиться, ми станемо арбітром у переговорах з даного питання з європейською газовою промисловістю і, можливо, з представниками фінансового сектору. Але якщо з вашого боку не буде рішення про підтримку такого формату, то ми не станемо проявляти подальшої активності. Отже, ключ знаходиться в руках вашого уряду», - сказав єврокомісар.

Він також вважає логічним, щоб у консорціумі було представлено усі три сторони. «Для ведення газового бізнесу потрібно, щоб хтось виробляв газ, хтось його споживав і хтось здійснював транзит. І логічно, щоб у консорціумі було представлено всі три сторони — продавець, покупець і транзитер. Це буде найкращою гарантією того, що одного разу хтось з трьох не вирішить заблокувати систему і що ваша ГТС залишатиметься затребуваною», - сказав Г.Еттінгер.

Нагадаємо, Україна веде з Росією тривалі переговори щодо зниження ціни на газ, яку вважає несправедливою. Москва в обмін домагається контролю над українською ГТС. Сторони не виключають створення консорціуму з управління ГТС, але його формат поки не визначено. Україна раніше наполягала на тристоронній моделі – за участю ЄС.

У грудні 2012 року посол Російської Федерації в Україні Михайло Зурабов заявив, що Україна і Росія можуть вести переговори лише про двосторонній консорціум з управління газотранспортною системою України. При цьому він відзначив, що, окрім консорціуму, може розглядатися варіант спільного підприємства. Причому процес створення консорціуму або СП дозволить знизити ціну на газ для України і забезпечити завантаження ГТС.

Сьогодні, 4 березня, має відбутися Візит Президента України Віктора Януковича до Москви.

1 березня прес-секретар Президента РФ Дмитро Пєсков повідомив, що Президенти Росії і України Володимир Путін і В.Янукович на переговорах 4 березня у Москві обговорять енергетичну співпрацю двох країн, зокрема ситуацію, пов'язану з газотранспортною системою України, але жодного документа підписувати за підсумками зустрічі не планується.

«Сторони обговорять питання двосторонньої взаємодії, зокрема в енергетиці», - повідомив він, додавши, що, зокрема, йдеться і про українську ГТС.

Газотранспортна система України є другою в Європі і однією з найбільших в світі. Загальна протяжність газопроводів (без урахування нових об'єктів), які експлуатує компанія, становить 37,1 тис. км, зокрема магістральних газопроводів - 22,2 тис. км і газопроводів-відведень - 14,9 тис. км. Кількість газорозподільних станцій (ГРС) становить 1449.