Андрій Портнов

Про це сказав в інтерв'ю газеті КоммерсантЪ-Украина радник Президента України Андрій Портнов, який опікується розробкою цього закону в АП.

«У п'ятницю, 2 серпня, ми спрямовуємо його (документ – УНІАН) до Венеціанської комісії (ВК), щоб отримати оцінку експертів ВК і Ради Європи. Ми розраховуємо, що ВК у вересні зробить свій висновок. Ми чекаємо на конструктивні пропозиції і зауваження європейських експертів, на підставі яких документ буде відкоригований. На це нам буде потрібно ще близько тижня, після чого законопроект потрапить до парламенту, суб'єктом законодавчої ініціативи буде Президент. І якщо на початку жовтня Верховній Раді вдасться прийняти документ у першому читанні, то до кінця жовтня його необхідно буде прийняти в цілому, щоб розраховувати на його підписання вже у листопаді», - сказав Портнов.

На тему: Радник президента: Військові, екологічні та транспортні прокуратури розформують

Відео дня

Він також повідомив, що фахівці Ради Європи «ніколи не беруть участі у розробці наших законопроектів». «Ми використовуємо виключно внутрішній експертний потенціал - прихильників і супротивників», - сказав Портнов і відзначив, що «експертів з цього питання в Україні не дуже багато, хоча багато тих, хто називає себе експертами». За словами Портнова, «важливо було мати інтелектуальних опонентів». «Такими є вчені з Центру політико-правових реформ. Ми користувалися працями Олександра Банчука і доктора юридичних наук Миколи Хавронюка. Вони критикують нашу роботу, але це конструктивна критика, ми уважно її вивчаємо і використовуємо їх висновки. Щодо парламентської опозиції, то від них ми не чули конструктивних пропозицій», - підкреслив радник Президента.

За його словами, базою для роботи над законопроектом були колишні висновки Венеціанської комісії. «Є три-чотири висновки ВК за проектами, які направлялися Україною до цього органу раніше, а також кілька висновків щодо законів про прокуратуру інших європейських країн. Ми виходимо з того, що колишня позиція ВК є для нас джерелом міжнародних рекомендацій. Щодо усіх ключових елементах нового закону вже є їх думка, який підхід хороший, а який - поганий, наводиться обґрунтування, чому так, а не інакше. Ще однією базою є рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ)», - відзначив Портнов.

На тему: Венеціанська комісія чекає від України проект закону про прокуратуру

При цьому, відповідаючи на запитання журналіста про те, які рішення і розпорядження ЄСПЛ були використані під час роботи над законопроектом, він сказав: «Наприклад, рішення у справах "Злінсат проти Болгарії" і "Василеску проти Румунії", в яких ЄСПЛ ухвалив, що прокуратуру не можна розглядати як неупереджений і об'єктивний орган, здатний замінити суд».

Він також повідомив, що в Україні і раніше «користувалися практикою ЄСПЛ - близько десяти рішень Європейського суду покладено в основу закону про адвокатуру, який вже діє. Зокрема, про те, що обшук у адвоката не можна проводити без присутності представників органів адвокатського самоврядування».

Нагадаємо, розробка і прийняття нового закону "Про прокуратуру" є однією з головних вимог для підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС.