Процес врегулювання питання правонаступництва щодо зовнішнього боргу та активів колишнього СРСР між Україною та РФ не є завершеним.
Як передає кореспондент УНІАН, про це сказав сьогодні на брифінгу речник МЗС Василь ФІЛІПЧУК, коментуючи заяву міністра фінансів Росії щодо перспектив довгострокового погашення боргу колишнього СРСР перед Паризьким клубом кредиторів.
Він нагадав, що, згідно з договором про правонаступництво щодо зовнішнього державного боргу та активів союз СРСР від 1991 року, частка України в загальній сумі боргу та активів колишнього СРСР становить 16,37%.
Водночас В.ФІЛІПЧУК зазначив, що дані щодо структури боргу та активів колишнього СРСР, що містяться в цьому договорі, є розрахунковими та попередніми. За словами В.ФІЛІПЧУКА, спільна робота з виявлення, оцінки та розподілу боргів так і не була завершена. Зокрема, у складі активів не враховані обсяги резервного валютного фонду та алмазного фонду, інвестиції СРСР за кордоном, в тому числі капітал радянських закордонних банків, залишки на депозитних рахунках в закордонних банках.
Він також зазначив, що відповідних даних немає і в угоді про «нульовий варіант” від 1994 року, яка до цього часу не набула чинності. В.ФІЛІПЧУК зазначив, що, не зважаючи на неодноразові звернення України, російська сторона продовжує зволікати з наданням такої інформації, що унеможливлює розгляд Верховною Радою України питання про ратифікацію цієї угоди, оскільки парламент має чітко усвідомлювати, від яких активів може відмовитися Україна в рахунок сплати Росією відповідної частини боргу колишнього СРСР.
У зв’язку з цим В.ФІЛІПЧУК відзначив, що, відповідно до угоди між урядом України та Паризьким клубом кредиторів від 1993 року, 18 країн-кредиторів колишнього СРСР визнали відсутність претензій до України щодо сплати нею боргу колишнього СРСР до моменту остаточного врегулювання цього питання між Україною та Росією.
Таким чином, зазначив В.ФІЛІПЧУК, погашення РФ зовнішнього боргу колишнього СРСР не зніматиме необхідності пошуку взаємоприйнятного варіанту врегулювання проблеми правонаступництва. Добровільна виплата боргу Росією не створюватиме правової підстави для визнання одноосібного права цієї держави на закордонні об’єкти нерухомості колишнього СРСР, а лише підлягатиме урахуванню в рамках двостороннього переговорного процесу.
За словами В.ФІЛІПЧУКА, вищезгадана нерухомість має бути перереєстрована на країни-правонаступниці – Україну та РФ на основі відповідних домовленостей.
Він зазначив, що у зв’язку з цим Україна неодноразово пропонувала Росії проведення переговорів з усього комплексу питань правонаступництва. Він висловив жаль, що пропозиції України стосовно продовження двосторонніх консультацій або звернення до міжнародних погоджувальних процедур, як це передбачено договором 1991 року, не знаходять підтримки з боку російської сторони.
РФ продовжує зволікати із започаткуванням роботи стосовно звірки та розподілу алмазного фонду колишнього СРСР, незважаючи на наявність домовленості щодо необхідності укладення окремої угоди з цього питання, сказав В.ФІЛІПЧУК.
Щодо можливих намірів російської сторони врегулювати питання правонаступництва стосовно боргів та активів колишнього СРСР у судовому порядку В.ФІЛІПЧУК зазначив, що, відповідно до умов вище згаданого договору від 1991 року, будь-яка з його сторін, в тому числі Росія, може звернутися до міжнародних судових інстанцій з відповідним позовом. «Хоча досягнення врегулювання шляхом переговорів залишається для України пріоритетним, тим не менше, передача спору на розгляд міжнародного суду відноситься до цивілізованих засобів вирішення суперечностей між державами і, відповідно, вітатиметься українською стороною», - сказав він.
Як повідомлялося, Міністерство закордонних справ України неодноразово закликало Росію відновити переговори щодо активів і пасивів колишньої власності Радянського Союзу.
6 квітня ц.р. офіційний представник МЗС РФ Михайло КАМИНІН заявив, що Росія не має наміру вести з Україною переговори з питань боргів і активів колишнього СРСР.
Крім того, Надзвичайний і Повноважний Посол Росії в Україні Віктор ЧЕРНОМИРДІН 12 квітня 2006 року заявив, що Росія не має наміру переглядати питання про розділ пасивів і активів колишнього СРСР.
