Мабуть, головний підсумок на сьогодні - бліцкриг Путіна провалився. Легкої прогулянки для окупаційних військ, як розраховували ГШ РФ і особисто Путін, не вийшло.

Не відбулося ні тотального розгрому ЗСУ, як прогнозували російські "стратеги", ні формування нових "котлів", як в Іловайську в 2014-му і в Дебальцевому в 2015-му, чого боялися навіть деякі авторитетні українські військові аналітики ще місяць-два тому, ні тим більше привітного прийому окупаційних військ з боку населення російськомовних областей "Новоросії".

Зараз ми стаємо прикладом для всього людства, якби пафосно це не звучало

Навпаки, і військові, і суспільство в цілому в перші ж дні війни згуртувалися навколо Зеленського, і він отримав неймовірну підтримку абсолютно всіх громадян, незалежно від політичних уподобань. Українські громадяни демонструють неймовірну сміливість і стійкість навіть у тих містах і селах, в які вдалося прорватися окупантам за перший тиждень. Вони не бояться виходити на площі і говорити в обличчя окупантам, що їх тут ніхто не чекає. Це дуже сильно деморалізує окупантів, і вони перебувають в розгубленості, що межує з відчаєм. Адже вони очікували зовсім іншого прийому з хлібом-сіллю-рушниками.

На очах усього світу одночасно руйнуються відразу кілька міфів, на створення яких Кремль витратив колосальні кошти за останні, мінімум, вісім років. Наприклад, про тотальну слабкість, корумпованість і продажність українських еліт, нездатних протистояти спокусі великими грошима (на жаль, це було міфом лише частково). Зеленський своєю мюнхенською промовою привів в подив і гнів не тільки Путіна, але і деяких наших "західних партнерів", а зараз весь світ захоплюється його "залізними яйцями" і відвагою всього українського народу. Або про нищівну міць російської армії, в яку увірували не тільки російські громадяни і мешканці Кремля, а й Захід. Сотні відео розбитих колон хваленої російської техніки, російських солдатів, що кидають зброю, навіть не вступаючи в бій, і т.д. - все це руйнує міф, який кувався ще з часів закінчення Другої світової війни радянською пропагандою.

Саме в небі окупаційні війська мають серйозну перевагу, чим користуються для знищення військової та цивільної інфраструктури та мирного населення

Психологія відіграє чи не найбільш важливу роль на війні, яку часто ігнорують економісти і політологи. Поняття справедливості, про яку всі давно забули і на зміну якій прийшов тотальний цинізм і лицемірство споживчого суспільства, знову повертається. І не тільки в Україні. Зараз ми стаємо прикладом для всього людства, якби пафосно це не звучало. Вже очевидно, що ніхто не вірив у те, що ми зможемо вистояти і тиждень. Навіть хвалена американська розвідка, яка мала рацію, що Путін нападе на Україну, але яка давала 96 годин на взяття Києва. За підсумками перших 9 днів окупанти не можуть взяти навіть невеликі приміські міста на кшталт Бучі, Ірпеня та Гостомеля, де вже розбито не один елітний підрозділ хвалених кадирівців, одна згадка яких приводить в жах все російське суспільство.

Слабкість західних еліт, які, де-факто, "злили" Україну ще задовго до того, як Путін зважився на повномасштабне вторгнення, їх невиразна позиція як до, так і після початку вторгнення, не стала сюрпризом. Заява Столтенберга за підсумками екстреного засідання НАТО 4 березня і страх "закрити небо" над Україною після всіх військових злочинів окупантів демонструє, що Захід боїться зайвий раз дратувати "російського скаженого ведмедя", а воліє залишатися осторонь і спостерігати, як російська авіація знищує мирні міста і створює гуманітарну катастрофу в Харкові і Маріуполі, які зараз стають головними цілями Кремля в короткостроковій перспективі.

Це розв'язує руки Путіну на вчинення все нових і масовіших злочинів.

Західні політики прекрасно розуміють, що вони не можуть ігнорувати думку суспільства, котре в абсолютній більшості підтримує Україну, і тому змушені збільшувати не тільки фінансову, а й військову допомогу Україні.

Але все одно намагаються її максимально обмежувати і не давати нам такі необхідні навіть б/вушні старі літаки, а також системи ППО і ПРО. А саме в небі окупаційні війська мають серйозну перевагу, чим користуються для знищення військової та цивільної інфраструктури та мирного населення.

Росія вже використовувала 90% підготовлених і найбільш укомплектованих сил, так що резервів практично не залишилося

Проваливши "бліцкриг", Путін і Генштаб РФ перейшли до плану "Б" - оточення великих міст, перерізання логістичних ланцюжків і створення штучного голоду в Харкові і Маріуполі, а також низці менш великих міст. І, природно, Києва. Без взяття столиці капітуляція неможлива апріорі.

Мета - зламати волю українського народу і керівництва до опору, щоб примусити українську делегацію на переговорах до поступок і дозволити Путіну "зберегти обличчя". У Кремлі прекрасно розуміють, що час вже грає на нашому боці.

По-перше, приховувати масові втрати російських солдатів нескінченно не вдасться. Коли потоки вже обчислювалися тисячами, керівництво ЗС РФ, як і раніше, рапортувало про перемоги, захоплені міста і відсутність навіть одного загиблого окупанта. Проте вже було змушене визнати близько 500 загиблих і вже відбулися перші похорони окупантів у Росії.

Природно, коли в Росію хлине потік цинкових трун з рештками російських солдатів, безславно загиблих в Україні, почнеться руйнування міфу про незламність російської армії і в російському суспільстві. А це вже буде створювати зовсім інші ризики і для режиму в цілому. Саме тому Путін вирішив виділяти колосальні кошти для сімей загиблих - немислимі для російського обивателя 7 млн рублів. Сім'ям загиблих "іхтамнетов" в 2014-2015 роках суми виділялися в рази менше.

По-друге, за даними Пентагону, Росія вже використовувала 90% підготовлених і найбільш укомплектованих сил, так що резервів практично не залишилося. За даними американської розвідки, резервів у російської армії - до неділі. Якщо ми протримаємося (що вже очевидно), значить доведеться або оголошувати мобілізацію, або завершувати вторгнення. На що Путін, природно, піти не може, тому що це означатиме кінець режиму вже в середньостроковій перспективі.

Більшість балістичних ракет, "Калібрів" і "Кинджалів", за даними американської розвідки, вже використано при атаках на військову інфраструктуру і мирні міста для залякування населення

По-третє, США, Німеччина, Франція не зможуть відтягувати до нескінченності введення "пекельних санкцій" (аж до відмови від покупки російської нафти – головного джерела поповнення російського військового бюджету). Вже запроваджені санкції завдадуть колосальної шкоди російській економіці, але в середньостроковій і далекостроковій перспективі. "Подушка безпеки" у понад 600 млрд доларів (яка після заморозки коштів Центробанку, втім, сильно здується) дозволить протриматися, нехай і з падінням рівня життя населення, близько півроку. Але тут ситуація і прогнози будуть змінюватися з кожним днем, оскільки будуть все нові і нові санкції. У технологічному плані Росії буде завдано ще більшої шкоди і її відставання від Заходу вже збільшиться на десятиліття.

Але нас це мало цікавить зараз.

Нам необхідно вистояти, як мінімум, найближчий тиждень-два, які стануть переломними на всіх фронтах, в переговорному процесі, зокрема. Російська делегація вже відмовилася від мови ультиматумів, запобігливо посміхається і намагається потиснути руку тим, кого ще раніше називала купкою наркоманів і нацистів.

Найближчими днями окупаційні війська у будь-який час намагатимуться захопити Маріуполь, що є головною перешкодою для сухопутного коридору до Криму, а також найбільшим містом Донецької області, що знаходиться під контролем України. Завдання мінімум, яке Путін може піднести в якості "компромісу" і виправдати початок повномасштабного вторгнення - вихід окупаційних військ на рубежі Донецької та Луганської областей. Ну, і вода в Крим, яка вже пішла. Тобто Херсон, Мелітополь і частина Херсонської, Запорізької та Миколаївської областей.

На взяття Одеси, громадяни якої щосили заготовляють "коктейлі Молотова", ресурсів поки немає. Саме тому десантні кораблі окупаційних військ вже кілька днів маневрують біля берегів міста, але так і не наважуються на штурм.

Більшість балістичних ракет, "Калібрів" і "Кинджалів", за даними американської розвідки, вже використано при атаках на військову інфраструктуру і мирні міста для залякування населення. Але є ще багато касетних та інших заборонених міжнародними конвенціями бомб, ракет і снарядів ще радянського зразка, термін придатності яких вже добігає кінця.

Так що готуємося до найстрашніших випробувань і новин.

Те, що ми воюємо з країною-терористом, сподіваюся, вже всім зрозуміло. У тому числі і після обстрілів найбільшої АЕС в Європі в Енергодарі з прямими попаданням в атомний реактор. Слава Богу, він був на ремонті.

Путін вже заявив Макрону, що він не зупиниться і досягне своєї мети за всяку ціну. А він, як показує досвід його приходу до влади за допомогою підриву житлових будинків в Росії в 1999-му і стирання з лиця землі Грозного, не зупиниться ні перед чим. Вже абсолютно всім очевидно, що він - справжній божевільний, а не просто гопник з пітерського підворіття, якому якщо дати по морді і не злякатися дати відсіч, тут же втече.

Це, мабуть, найстрашніший підсумок цих дев'яти жахливих днів Української Вітчизняної війни.

Але, як відомо, ніч найтемніша перед світанком. А він уже близько. У цьому я впевнений.

Максим Ялі, кандидат політичних наук, магістр зовнішньої політики, професор кафедри міжнародних відносин, інформації та регіональних студій Національного авіаційного університету, член-кореспондент Академії політичних наук України