Порядок діяльності Конституційного суду України має визначатися законом, а не регламентом, який сьогодні внутрішньо встановлює КСУ.
Про це на своїй сторінці у Facebook написала народний депутат від "Слуги народу" Ольга Совгиря.
Читайте такожКабмін запропонує надати Раді повноваження звільняти директора НАБУ
Заступник голови депутатської робочої групи з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів діяльності Конституційного суду повідомила про основні домовленості робочої групи.
Стосовно удосконалення діяльності КСУ депутат повідомила: "Порядок діяльності КСУ має визначатися законом, а не регламентом, який сьогодні внутрішньо встановлює КСУ".
Щодо відновлення відповідальності за брехню в деклараціях або за недекларування, Совгиря зауважила: "За брехню в декларації, за неподання декларації має бути кримінальна відповідальність. Поріг, із якого настає кримінальна відповідальність, збільшено: із 250 прожиткових мінімумів (близько 500 тис. грн) до 500 (понад 1 млн грн)".
При цьому, неподання декларації може бути кримінальним проступком, а не злочином.
"Позбавлення волі не буде, передбачено лише штрафи, громадські роботи та позбавлення права обіймати посади", - зазначила вона.
Крім того, стосовно відновлення повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо декларування суддів і держслужбовців, Совгиря зауважила, що встановлюються запобіжники, що унеможливлять вплив НАЗК на суддів.
"Порядок перевірки декларацій суддів затверджує НАЗК за погодженням з ВРП, суддів КСУ - збори суддів КСУ; НАЗК затверджує графік повної перевірки всіх держслужбовців на початку року; НАЗК інформує про початок перевірки суддів ВРП або КСУ; протокол перевірки підписує особисто голова НАЗК або його заступник", - розповіла Совгиря.
Конституційна криза в Україні
- 27 жовтня Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів ухвалив рішення, яким скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за недостовірне декларування.
- Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував повноваження НАЗК з перевірки декларацій та виявлення конфлікту інтересів.
- 29 жовтня Зеленський вніс на розгляд Верховної Ради як невідкладний проект закону «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» (№ 4288), яким пропонується припинити повноваження суддів КС. У законопроекті йдеться, зокрема, що рішення КС від 27 жовтня є «нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів».
- Голова КС Олександр Тупицький заявив, що пропозиції президента прямо суперечать Конституції.
- 2 листопада у Верховній Раді було зареєстровано законопроект, яким пропонується відновити норми про е-декларування, скасовані Конституційним судом. Авторами проекту закону "Про відновлення дії окремих положень закону "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України" (№ 4304) є голова ВР Дмитро Разумков і члени різних фракцій парламенту, зокрема "Євросолідарності", "Голосу" та "Слуги народу".
- 16 листопада Разумков заявив, що законопроект № 4304 був розроблений та підтриманий майже всіма політичними силами у парламенті. Також він закликав створити робочу групу, яка почала б напрацьовувати законодавчі ініціативи щодо виходу держави з конституційної кризи.
- 18 листопада заступник голови Верховної Ради Олена Кондратюк підписала розпорядження про створення робочої групи з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи КС.
- Група до 1 грудня має розробити узгоджені законопроекти щодо внесення змін до Кримінального кодексу, законів «Про запобігання корупції» та «Про Конституційний суд України», які обумовлені рішенням КС.
