Нещодавні рішення Конституційного Суду України щодо діяльності антикорупційних органів бентежать Євросоюз і можуть стати підставою для тимчасового призупинення безвізу України з країнами ЄС.
Про це повідомляє «Європейська правда», посилаючись на лист посла України при ЄС Миколи Точицького на адресу віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної. Текст документа є в розпорядженні журналістів.
"Як поки що неофіційно зазначають наші контакти, рішення Конституційного суду України No 13-р/2020, яке скасувало ключові антикорупційні повноваження НАЗК, кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, є достатньою підставою для початку запуску Європейською Комісією механізму тимчасового призупинення дії безвізового режиму", - йдеться у листі.
Одним із офіційних тригерів для запуску механізму призупинення дії безвізу є відхід третьої держави від критеріїв, внаслідок виконання яких було запроваджено безвізовий режим.
Так, ухвалені КСУ та Окружним адміністративним судом міста Києва рішення щодо діяльності антикорупційних органів не залишилися поза увагою європейських партнерів та викликали стурбованість Європейської служби зовнішньої діяльності та Єврокомісії. Там вкотре звернули увагу на те, що питання боротьби з корупцією є пріоритетним на порядку денному реформ в Україні.
У листі вказується, що незалежність, інституційна спроможність та стійкість інфраструктури, насамперед антикорупційної, є критерієм досягнення низки короткострокових та стратегічних цілей у відносинах з ЄС. Серед них:
- збереження безвізового режиму поїздок громадян України до ЄС;
- співпраця з Міжнародним валютним фондом, що є передумовою отримання Україною макрофінансової допомоги ЄС у розмірі 1,2 млрд.євро, покликаних забезпечити фінансову-економічну стабілізацію в нашій країні;
- інтеграція до енергетичного ринку ЄС (йдеться про незалежність НКРЕКП);
- поширення на Україну режиму внутрішнього ринку у сфері телекомунікацій, укладення угоди про взаємне визнання електронних довірчих послуг (незалежність НКРЗІ);
- інтеграція до єдиного цифрового ринку (незалежність Національного офісу інтелектуальної власності) тощо.
"Враховуючи зазначене та з метою запобігання розвитку несприятливого сценарію, пропонували б у стислі строки створити робочу групу високого рівня із опрацювання змін до Конституції України, до якої б також увійшли представники Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, суддівського самоврядування, наукових кіл та громадянського суспільства", - йдеться у листі.
Підкреслюється, що ключовим завданням зазначеної робочої групи варто визначити опрацювання змін до Конституції України, які б, серед іншого, передбачали повноваження Верховної Ради створювати державні органи зі спеціальним статусом.
Видання "Апостроф" тим часом оприлюднило скани листа Миколи Точицького.
Скандальне рішення Конституційного суду
- 27 жовтня Конституційний суд за поданням 47 народних депутатів скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу, якою передбачається відповідальність за недостовірне декларування. Також КС визнав неконституційними положення законів про перевірку е-декларацій чиновників і скасував право НАЗК перевіряти декларації та виявляти конфлікт інтересів.
- Конституційний суд своїм рішенням позбавив Нацагентство з питань запобігання корупції доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спецперевірок декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. Без цієї перевірки жоден керівник держоргану не може бути офіційно призначений.
- 28 жовтня через рішення КС Нацагентство з питань запобігання корупції закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій.
- У НАБУ заявили, щочерез рішення КС всі справи про недостовірне декларування закриють, а викриті на зловживаннях посадовці уникнуть відповідальності.
