Неабияке пожвавлення в інформаційному просторі викликали вчорашні повідомлення в ЗМІ про звільнення з посад генерального прокурора України та голови Служби безпеки України. Однак, такі твердження не відповідають дійсності фактично і не можуть мати місце теоретично, оскільки президент, згідно з Конституцією України, не має повноважень одноосібно звільнити ні одного, ні іншого посадовця.
Так, статтею 106 Конституції України встановлено, що голова держави призначає на посаду та звільняє з посади генерального прокурора за згодою Верховної Ради України. Ба більше, Основний закон ще й передбачає, що дострокове звільнення з посади генерального прокурора здійснюється виключно у випадках і з підстав, визначених цією Конституцією та законом. І профільним законом такі підстави чітко визначені.
У випадку з головою Служби безпеки України повноваження зворотні: тут уже призначає на посаду та звільняє з посади Верховна Рада, а подання про це вносить президент.
Тобто і в одному, і в іншому випадку для ухвалення рішення про звільнення чи генерального прокурора України, чи голови Служби безпеки України потрібна воля та рішення і очільника держави, і парламенту.
...голова держави призначає на посаду та звільняє з посади генерального прокурора за згодою Верховної Ради України.
Що ж відбулося 17 липня?
Президент України своїм Указом відсторонив Ірину Венедіктову від посади генерального прокурора. Іншим Указом глава держави усунув Ігоря Баканова від виконання обов'язків голови Служби безпеки України.
Щодо генерального прокурора, то ні Конституція України, ні профільний закон не містить поняття відсторонення від посади. Закон України "Про прокуратуру" містить відповідні норми щодо відсторонення прокурора, та їх застосування відносно генерального прокурора, з огляду на його спеціальний статус, є сумнівними. Проте у конкретному випадку, який ми розглядаємо, все набагато простіше. Стаття 11 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачає, що президент України у період дії воєнного стану може прийняти рішення про відсторонення від займаної посади посадової особи, призначення на посаду та звільнення з посади якої віднесено до його повноважень.
У випадку з головою Служби безпеки України... призначає на посаду та звільняє з посади Верховна Рада, а подання про це вносить президент.
При цьому, ця законодавча норма не говорить, як саме призначає та звільняє на посаду президент - з погодженням чи без.
Тож відсутність такої інформації дозволяє зробити висновок про належні правові підстави відсторонення від посади генерального прокурора України президентом України одноособово.
Щодо голови Служби безпеки України, то тут очільник держави керувався статтею 47 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого законом. Рішення про усунення військовослужбовця від виконання службових обов’язків приймається прямим командиром (начальником). До речі, зверніть увагу: генпрокурора Президент відсторонив, а голову СБУ усунув від виконання обов’язків. Це якраз і пов’язано із застосуванням різних процедур, які передбачені різними нормативними актами.
На перший погляд, постає цікаве запитання: чи є президент командиром (начальником) для голови СБУ?
Дослівної цитати, що це так, у законодавстві ми не знайдемо. Відтак, доводиться робити висновки, виходячи з аналізу змісту компетенцій президента відносно СБУ та голови СБУ. Так, відповідно до Закону України "Про Службу безпеки України": Служба безпеки України підпорядкована президенту України; організаційна структура Служби безпеки України визначається президентом України; голова Служби безпеки України призначається на посаду та звільняється з посади президентом України; контроль за діяльністю Служби безпеки України здійснюється президентом України та уповноваженими ним державними органами.
Такий набір компетенцій дозволяє зробити висновок, що президент України є керівником (начальником) для голови Служби безпеки України.
За Указом президента України про усунення від виконання обов'язків голови Служби безпеки України має бути службове розслідування, за результатами якого може бути прийнято рішення про притягнення військовослужбовця, який вчинив правопорушення, до дисциплінарної відповідальності, включаючи звільнення з військової служби. Однак і тут слід пам’ятати, що конституційний статус очільника СБУ відрізняється від статусу військовослужбовця, тому його звільнення, у випадку наявності підстав, має відбуватися у визначеному Конституцією порядку: Верховною Радою за поданням президента.
Віктор Залізнюк, адвокат ADER HABER
