Європейська комісія розпочала працювати над проектом організаційних рамок для вступних переговорів з Україною.
Як передає кореспондент УНІАН, про це речниця Єврокомісії з питань розширення, сусідства та міжнародних партнерств Ана Пісонеро сказала на брифінгу у Брюсселі.
Пісонеро нагадала, що у грудні Європейська Рада запросила Єврокомісію схвалити переговорні рамки як тільки Україна виконає необхідні кроки.
"Ми наразі оцінюємо останні заходи, які були схвалені Верховною Радою фактично для виконання решти кроків. І ми готові відзвітувати Раді ЄС при необхідності", - сказала Пісонеро.
"Ми вже розпочали працювати над проектом переговорних рамок, щоб також спрямувати їх до Ради ЄС у найближчі тижні", - наголосила вона.
Вступ України в ЄС
14 грудня 2023 року голови держав і урядів країн-членів ЄС вирішили започаткувати переговори з Україною й Молодовою про вступ, і у зв'язку з цим, дали рекомендацію Єврокомісії затвердити організаційні аспекти для переговорного процесу.
Зокрема, у висновках Європейської Ради за підсумками грудневого саміту сказано, що організаційні рамки переговорів про вступ України до Євросоюзу остаточно схвалять після втілення усіх рекомендацій Єврокомісії.
Україна повинна остаточно впровадити усі сім рекомендацій Єврокомісії, озвучених після надання Україні статусу країни-кандидата на вступ.
Україна до березня 2024 року має практично впровадити ряд законів і продемонструвати прогрес у боротьбі з корупцією.
Зокрема, Верховна Рада вже схвалила переважну більшість необхідних законів: про посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, про посилення інституційні спроможності Національного антикорупційного бюро (передбачає збільшення граничної чисельності штату НАБУ з 700 до 1000 осіб) і про надання можливості Національному агентству із питань запобігання корупції перевіряти майно посадовців, придбаного до вступу на державну службу.
Крім того, Верховна Рада підтримала внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах (передбачено, що заклади вищої освіти приватної форми власності мають право вільного вибору мови навчання, яка є офіційною мовою ЄС). Ці чотири закони вже підписані президентом Володимиром Зеленським. Тепер їх треба ефективно втілити.
