Конституційний Суд визнав неконституційними низку положень Закону про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю, згідно з якими профільний комітет Верховної Ради мав погоджувати кадрові призначення в підрозділах по боротьбі з корупцією та оргзлочинністю МВС, СБУ та Генпрокуратури.

Як передає кореспондент УНІАН, відповідне рішення у справі за конституційним поданням Президента України, прийняте 27 травня, сьогодні оприлюднив голова КС Андрій СТРИЖАК.

Зокрема, йдеться про положення пункту 4 статті 9, пунктів 4, 5 статті 10, підпункту „г“ пункту 1 статті 24, пункту 3 статті 26 Закону України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30 червня 1993 року, якими за Комітетом ВР з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією закріплено повноваження погоджувати призначення на посади і звільнення з них начальника Головного управління по боротьбі з корупцією та оргзлочинністю Центрального управління Служби безпеки України, начальників відділів по боротьбі з корупцією та оргзлочинністю в Автономній Республіці Крим і в областях, а також призначення на посади начальника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ, керівників управління з нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з оргзлочинністю Генеральної прокуратури та його відділів, надавати згоду на створення і ліквідацію спеціальних підрозділів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, призначення на посади і звільнення з них керівників цих підрозділів.

Відео дня

Аналіз конституційних та законодавчих положень, які врегульовують діяльність комітетів ВР, свідчить, як зауважив Конституційний Суд, про відсутність у них повноваження погоджувати призначення на посади і звільнення з них посадових осіб, а також надавати згоду на створення і ліквідацію зазначених вище спеціальних підрозділів.

КС визначив, що діяльність комітетів пов’язана з вирішенням лише на стадії підготовки та попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень парламенту, тому вони не можуть виконувати свої організаційні функції з кадрових питань в інший спосіб, ніж здійснення підготовчої роботи для призначення чи звільнення посадових осіб Верховною Радою. Погоджувати кадрові питання як самостійний суб’єкт комітет ВР повноважень не має.

Виходячи з цього, КС визнав такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними) зазначені вище положення Закону про основи боротьби з оргзлочинністю зі змінами, що стосуються повноважень профільного комітету ВР погоджувати кадрові призначення в МВС, СБУ та ГПУ.

Визнані неконституційними положення Закону втрачають чинність з дня ухвалення Рішення КС. Рішення Конституційного суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Як повідомляв УНІАН, Президент України, вносячи це конституційне подання до КС, висловлював думку, що наділення комітету ВР повноваженнями погоджувати кадрові призначення в підрозділах по боротьбі з корупцією та оргзлочинністю не відповідає частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 75, 85, частині першій статті 89 Конституції України.

Президент наголошував на тому, що комітети ВР не є самостійними державними органами, не мають статусу юридичної особи, не наділені державно-владними повноваженнями, зокрема приймати обов’язкові до виконання приписи. За змістом частини 4 статті 89 Конституції, зазначав Президент, органи Верховної Ради можуть надавати висновки і пропозиції, тобто ухвалювати рішення рекомендаційного характеру.