Підпишіться на нас в Google
Сновидіння – це те, що переживає кожен із нас, але вони завжди дуже особисті. Нове наукове дослідження, опубліковане в журналі Communications Psychology, показало, як саме формується сюжеть сновидінь.
У дослідженні взяли участь 207 дорослих італійців. З 2020 по 2024 рік вони щодня записували, що їм снилося вночі та що відбувалося вдень. Загалом дослідники зібрали понад 3300 таких описів. Крім того, учасники пройшли тести на пам’ять, увагу, особливості характеру та якість сну.
Порівнюючи сни з описами денного життя, вчені помітили чітку різницю. Уві сні менше роздумів про себе і своїх думок, зате більше яскравих картин, різних людей і дивних, незвичайних подій.
Що впливає на сни?
Виявилося, що певні риси характеру людини впливають саме на те, що їй сниться. Наприклад, виявилося, що люди, схильні часто відволікатися і "перебувати на своїй хвилі", бачать більш "рвані" та калейдоскопічні сновидіння. Натомість ті, хто полюбляє шукати глибокий сенс у своїх сновидіннях, бачать більш емоційно насичені та реалістичні сни з великою кількістю деталей.
Це означає, що не лише те, що трапилося вчора, а й глибші риси характеру визначають, чи будуть сни спокійними, яскравими чи тривожними.
Окремо вчені вивчили сни людей під час першого суворого ковідного локдауну навесні 2020 року. У той період сни частіше містили відчуття обмежень і сильніші емоції. Згодом, коли життя італійців повернулося в нормальне русло, ці особливості поступово зникли.
Це показує, що великі спільні труднощі впливають на те, що ми бачимо у снах, але з часом мозок адаптується.
"Ці результати демонструють, що стабільні індивідуальні риси та випадкові переживання спільно формують семантику снів", - пишуть дослідники.
Дослідження цікаве тим, що в ньому використали великий обсяг реальних даних, зібраних протягом кількох років, а не просто опитування. Вчені показали, що сни – це не просто випадкові картинки. Вони поєднують наше постійне "я" з тим, що відбувається навколо.
Такі висновки допомагають краще зрозуміти, як наш мозок обробляє емоції, спогади та стрес. У майбутньому це може бути корисним для психологів і лікарів, які працюють із тривожністю, кошмарами чи проблемами зі сном.
Новини науки
Як писав УНІАН, вчені проаналізували майже 20 тисяч музичних творів за останні чотири століття й дійшли висновку, що музика поступово стає простішою та більш одноманітною. Навіть класика й джаз демонструють тенденцію до спрощення, наближаючись за структурою до сучасних жанрів.
Також ми розповідали, що психологи провели експеримент у метро Мілана й з’ясували, що несподівані події, як-от поява людини в костюмі Бетмена, значно підвищують готовність людей допомагати іншим.
