Токсичні "вічні хімікати" можуть накопичуватися у колоніях медоносних бджіл, потрапляти до меду та потенційно загрожувати продовольчій безпеці й здоров’ю людей. Як пише The Independent, про це попереджають австралійські вчені у новому дослідженні.
Йдеться про хімічні сполуки перфтороктансульфонат (PFOS). Їх широко використовують у виробництві тканин із захистом від плям, антипригарного кухонного посуду, пожежогасних пін та електроніки. За словами дослідників, ці речовини майже не розкладаються у довкіллі, через що отримали назву "вічні хімікати".
Як зазначається, попередні дослідження показували, що PFOS пов’язані з низкою ризиків для здоров’я людини, зокрема з підвищеним рівнем холестерину та змінами печінкових ферментів.
У новій роботі дослідники вивчали вплив PFOS на колонії європейської медоносної бджоли в Австралії (Apis mellifera). Вони з’ясували, що тривалий вплив цих речовин змінює активність деяких ключових білків, які відповідають за клітинні функції у бджіл.
За словами однієї з авторок дослідження Керолін Сонтер, результати показали, що PFOS накопичується в тканинах нового покоління молодих комах. При цьому такі особини мають меншу масу тіла, ніж бджоли, які не зазнавали впливу цієї хімічної речовини.
Під загрозою може опинитися вся колонія
Науковці також припускають, що PFOS може впливати на маточне молочко - поживну рідину, якою вигодовують личинок. Зниження якості молочка, стверджують науковці, може негативно позначитися на наступних поколіннях бджіл, що зрештою підриває здоров’я та тривалість життя всієї колонії.
Пояснюється, що менша маса тіла означає: бджоли стають дрібнішими та мають менші залози, зокрема гіпофарингеальну залозу, яка виробляє маточне молочко для вигодовування личинок.
Ризики для продовольчої безпеки
Вчені попереджають, що тривалий вплив цих речовин у більших масштабах може призвести до поступового скорочення популяцій бджіл і негативно позначитися на запиленні сільськогосподарських культур.
"Будь-яка загроза для бджіл - це загроза продовольчій безпеці", - зазначила Сонтер.
Більшість сільськогосподарських культур залежать від запилення бджолами. Без них виробництво ягід, фруктів та більшості овочів може різко скоротитися.
Хоча PFOS заборонені у багатьох країнах світу, залишкове забруднення, що накопичилося раніше, все ще може шкодити бджолам. За словами дослідників, комахи можуть контактувати з токсичними речовинами через забруднений пил і воду, фарбу на вуликах, засоби захисту рослин, а також пилок рослин, що ростуть у заражених ґрунтах чи водоймах.
"Спадщина PFOS фактично є постійною - принаймні протягом нашого життя", - наголосила Сонтер.
Науковці також радять зменшувати ризики для бджіл, зокрема не використовувати у садах засоби захисту рослин, що містять PFAS.
У майбутніх дослідженнях вчені планують детальніше вивчити шляхи потрапляння цих речовин до бджіл у природному середовищі.
"Попри надзвичайну важливість бджіл, загрози від забруднення довкілля для них досі недостатньо вивчені", - підсумувала Сонтер.
Інші дослідження вчених
Нагадаємо, в Уганді дослідники зафіксували механізм поширення небезпечного вірусу. Вони виявили складну мережу тварин, які харчуються кажанами - носіями вірусу Марбург. Таким чином, вперше задокументували на відео можливі механізми його міжвидової передачі.
Зокрема, камери-пастки встановили біля входу до "Печери Пітона" у Національний парк Квін-Елізабет на заході країни. Виявлення великої кількості хижаків, які поїдають інфікованих кажанів, може стати своєрідним "Розетським каменем" у розумінні того, як у реальному часі відбувається передача вірусу від тварин до інших видів.
