Ідея про те, що після зникнення людства на планеті може з’явитися нова "цивілізація", набула несподіваного розвитку. Ймовірними кандидатами на цю роль називають не ссавців чи комах, а мешканців океану - восьминогів. Таку гіпотезу озвучив зоолог Оксфордського університету Тім Коулсон, наголосивши, що це аж ніяк не реальний прогноз, пише Econews.
За словами ученого, еволюція відбувається через накопичення генетичних змін, які дають переваги у виживанні. Водночас усі види, включно з людьми, зрештою зникають. У разі такого сценарію постає питання: хто зможе зайняти нові екологічні ніші та потенційно створити складніші форми організації?
Коулсон вважає, що птахи й комахи, попри свою "геніальність", обмежені у можливостях через відсутність тонкої моторики. Тим часом восьминогів науковець називає "одними з найрозумніших, найадаптивніших та найвинахідливіших істот на Землі".
Інтелект восьминога
Звичайний восьминіг має приблизно 500 мільйонів нейронів. За цим показником його часто порівнюють із собаками. Причому близько двох третин цих нейронів розташовані в щупальцях, а не в одному централізованому мозку.
На практиці це означає, що кожне щупальце може автономно виконувати значну частину сенсорної обробки і примати рішення "на місці", тоді як тварина координує роботу всього тіла.
Вчені намагаються зрозуміти, що саме означає така розподілена система для поведінки. У дослідженнях нейробіології восьминогів їх нервова система описана як така, що поділена між центральним мозком і нервовою системою щупалець, де кожна частина має значну автономію.
Звіт Чиказького університету за 2025 рік вказує на важливу деталь: у щупальцях восьминога разом міститься більше нейронів, ніж у його мозку, що допомагає пояснити їхні точні, майже імпровізаційні рухи.
Є й наочні приклади. Дослідження 2009 року, опубліковане в журналі Current Biology, зафіксувало поведінку восьминогів, які переносять половинки кокосових шкаралуп і збирають із них укриття лише тоді, коли це потрібно. Автори трактували це як використання інструментів.
Інші експерименти показують, що восьминоги можуть швидко адаптуватися, коли умови задачі змінюються, що свідчить про гнучкість поведінки, яка виходить за межі простого методу проб і помилок.
Середовище восьминогів змінюється
Однак, зазначається у статті, важливим є і те, що восьминоги вже зараз живуть у середовищі, яке стрімко змінюється. За даними вчених, популяції головоногих у багатьох регіонах зростають, але причини цього можуть бути різними.
Одна із них - глобальні фактори. Міжурядова група експертів зі зміни клімату (IPCC) повідомила, що океан поглинув понад 90% надлишкового тепла кліматичної системи, тобто морське життя фактично перебуває в "тепловій губці" планети.
У тому ж звіті IPCC попередила, що потепління зменшує перемішування шарів океану, що може скоротити постачання кисню та поживних речовин для морських організмів.
Змінюється й хімічний склад води. За даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA), pH поверхневих вод океану знизився приблизно на 0,1 з часів промислової революції, що означає приблизно 30-відсоткове зростання кислотності. Восьминоги не будують мушлі, але багато їхньої здобичі - так, і їхні середовища існування залежать від стабільності цих екосистем.
Що це означає для нас вже сьогодні
Восьминоги перебувають у центрі уваги людини. У Великій Британії уряд розширив дію законопроєкту про добробут тварин, включивши до нього восьминогів та інших головоногих, посилаючись на незалежний експертний звіт.
Як зазначається у статті, це не дає остаточних відповідей на питання про те, що саме "відчувають" восьминоги, але показує, наскільки швидко морська наука входить у сферу практичних рішень.
Ще один щоденний зв’язок між людьми та тваринами - забруднення. Недавнє дослідження з відкритим доступом у журналі ScienceDirect порівняло вміст мікропластику у свіжих і консервованих морепродуктах, включно зі звичайним восьминогом, і виявило вищу частоту та концентрацію забруднення в консервованих зразках.
Для звичайного восьминога дослідження показало 0,005 ± 0,006 частинок мікропластику на грам у свіжій тканині проти 0,12 ± 0,13 частинок на грам у консервованих зразках.
Зрештою, сценарій Коулсона з восьминогами найкраще сприймати як дзеркало, йдеться у статті. Еволюція працює у глибокому часі, але зміна клімату та забруднення вже переписують океани в межах кількох людських поколінь, і саме ця різниця є головною темою.
Раніше УНІАН писав про 5 тварин із найдовшими щупальцями у світі. Зазначалося, що найдовші щупальця у природі належать істотам океану, і це дає їм такі переваги, як здатність долати значні відстані для захоплення здобичі. А якщо вони наповнені отрутою, як у медуз, вони також можуть завдавати значної шкоди, зберігаючи безпечну дистанцію.
Згідно з даними науки найдовші щупальця мають гігантський тихоокеанський восьминіг, медуза номура, гігантський кальмар, колосальний кальмар і медуза левова грива.
