этот материал доступен на русском

Закон про освіту не звужує, а збалансовує права нацменшин навчатись рідною та державною мовами – Гриневич

00:57, 05 жовтня 2018
Суспільство
1110 0
Гриневич розповіла про завдання Закону про освіту щодо мови викладання / фото УНІАН

Міністр освіти та науки Лілія Гриневич наголошує, що стаття 7 Закону України «Про освіту» не звужує, а збалансовує права нацменшин навчатись рідною та державною мовами.

Як передає кореспондент УНІАН, про це Гриневич повідомила під час розгляду Конституційним судом у формі усного провадження справи за конституційним поданням 48 народних депутатів України щодо відповідності українській Конституції закону «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145–VIII.

Міністр зазначила, що, згідно з положеннями Конституції України, громадянам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою, чи на вивчення рідної мови у державних та комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.

На переконання Гриневич, стаття 7 закону України «Про освіту» не звужує права нацменшин на навчання рідною мовою, а збалансовує їхні можливості для навчання без шкоди для державної мови.

«Таким чином, за умови збереження гарантій для національних меншин як щодо навчання рідною мовою на певних рівнях освіти та у певному обсязі, так і щодо вивчення рідної мови на інших рівнях освіти у державних та комунальних навчальних закладах, не відбувається звуження змісту конституційного права, передбаченого у статті 53 Конституції України. Натомість стаття 7 закону про освіту збалансовує можливості вивчення мов меншин або навчання ними без шкоди для державної мови та в інтересах дітей», - підкреслила міністр.

За її словами, для того, щоби діти з національних меншин могли чудово володіти і рідною, і державною мовами, в Україні необхідно збалансувати в навчальному часі використання мов нацменшин та державної мови.

«Навчальний час для дітей шкільного віку обмежений, ми не можемо давати та нарощувати нескінченну кількість уроків. Ми повинні в межах навчального часу збалансувати використання і рідної, і державної мов», - додала Гриневич.

Читайте такожУкраїнська мова увійшла до топ-8 найуживаніших в Європі (інфографіка)

Як повідомляв УНІАН, у жовтні 2017 року партія ”Опозиційний блок” зібрала підписи 48 депутатів і направила до КС подання про скасування закону «Про освіту» від 5 вересня 2017 року № 2145–VIII.

5 липня 2018 року Велика палата Конституційного суду оголосила перерву в розгляді справи за зазначеним конституційним поданням у зв’язку з неявкою представника президента України на пленарне засідання суду.

Довідка УНІАН. Новим законом «Про освіту», який набув чинності 28 вересня 2017 року, в Україні вводиться 12-річна середня освіта, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова – українська. Право осіб, які належать до національних меншин, на навчання рідною мовою реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної нацменшини поряд з державною мовою. Мовні положення закону (ст. 7) викликали занепокоєння Польщі, Румунії, Угорщини, Греції, Болгарії. Згідно з висновком Венеціанської комісії, оприлюдненим 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті.

14 лютого 2018 року Кабінет міністрів схвалив законопроект (№ 8046), яким передбачається продовжити перехідний період імплементації мовної статті закону «Про освіту» до 2023 року.

29 травня Угорщина запропонувала Україні створити міжурядову робочу групу з метою спостереження для виконання рекомендацій Венеціанської комісії щодо мов в освіті національних меншин в Україні.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter