17 вересня у закарпатському місті Рахові відбудеться традиційний фестиваль «Гуцульська бриндзя».
Як передає кореспондент УНІАН, учасниками заходу стануть трембітарі, вівчарі та закарпатські господині, які пригощатимуть гостей національними стравами. На сцені амфітеатру виступатимуть самобутні фольклорні колективи, оркестри народних інструментів, троїсті музики. На організованому гуцульського ярмарку, можна буде придбати бринзу, вурду, овечий сир та оригінальні сувеніри народних умільців.
Історично "Бриндзя" – свято повернення вівчарів з полонин. З початком весни вони виходять з худобою високо в гори, де залишаються аж до початку вересня. На полонинах доглядають худобу, доять молоко, частину свіжим передають з нагодою господарям, з решти роблять сир, бринзу, будз, вурду. Попрацювавши ціле літо в горах, вівчарі повертаються додому і влаштовують гучне свято – фестиваль “Гуцульська бриндзя”.
Довідка. Сир, бринза, вурда, будз – це головні різновиди гуцульського сиру. Відрізняються вони за кольором, смаком, стуктурою і технологією приготування. Спершу молоко скисає, його проварюють, утворюються згустки сиру, їх виймають руками, зліплюючи в кулі завбільшки з баранячу голову, вивішують, щоб процідився і спресувався. Сир дрібненько перетирають з сіллю і зберігають у беревяних кадках вже бринзу, тому справжня гуцульська бринза розсипчаста і солона, а не пружня і волога як у магазинах. Те, що продається в магазинах – це швидше просто гуцульський сир, саме так він і виглядає. Якщо сир прокоптять – це будз. Будз зберігають в колибах на полицях, прикривши мішковиною, а шкоринка у нього як у хліба – товста і коричнева. Після того, як з кислого молока вийняли сир, все що залишилося – м’яка сирна маса – це вурда, її теж формують у кульки, але вони вже не такі пружні як сир і легко розвалюються, якщо доторкнутися ложкою. На смак вурда ніжна і просто розчиняється, якщо притиснути язиком до піднебіння.
Смакує бриндзя у кожному селі по-своєму, от і сходяться господарі на фестивалі, частують, обмінюються порадами і рецептами.
