Вбивство кризового менеджера групи "Приват" В`ячеслава Брагінського замовив екс-прем`єр Павло Лазаренко.

Про це заявив партнер бізнесмена Брагінського, убитого у вівторок у Дніпропетровську, голова наглядової ради компанії "Славутич Капітал" Геннадій Корбан, повідомляє Українська правда з посиланням на Ліга.net.

"Можу сказати від себе, що у нас є певні версії, оскільки ми знали діяльність В`ячеслава досить добре", - сказав він.

Відео дня

"У нього були проекти, які він вів разом з нами, були також проекти, які він вів самостійно, без нашої участі, тому відпрацьовуються і різні його бізнес-інтереси, в яких він брав участь", - заявив бізнесмен.

"Основна версія на сьогоднішній день - і я думаю, що слідство буде це розглядати як основну версію - замовником вбивства Брагінського є дехто відомий вам - колишній прем`єр-міністр Павло Іванович Лазаренко", - зазначив Корбан.

"У це, звичайно, важко повірити, тому що людина десять років перебуває за кордоном, він знаходиться в американській в`язниці, він є злочинцем за законами Сполучених Штатів, але, як ми бачимо, Павло Іванович, я думаю, нагадує про себе", - підкреслив він.

Корбан зазначив: "В усякому випадку, це наша думка, а слідство, безумовно, відповість на всі питання".

За словами бізнесмена, Лазаренко з 2006 року розвинув у Дніпропетровську активну діяльність з повернення своєї власності, яку він, "м`яко кажучи, придбав у пору свого правління, у 90-х роках, і яка була записана на його різних бізнес-партнерів, родичів і так далі".

Корбан уточнив, що мова йде про нерухомість: цілісних майнових комплексах, магазинах, торгових мережах, аптеках. Тоді ж, за його словами, у Лазаренка почалися конфлікти з цими бізнес-партнерами - Наталією Донець, Петром Кириченком, Олексієм Дитятковським та іншими.

Корбан також повідомив, що ці люди звернулися до Брагінського за допомогою і, починаючи з 2006 року, навколо власності Лазаренка тривали локальні бізнес-конфлікти.

Як повідомляв УНІАН, за словами Корбана, Лазаренко претендує на активи в Дніпропетровську загальною вартістю 100-200 млн. дол. за оцінками до кризи.