Незважаючи на ухвалення закону про державно-приватне партнерство, Кабінет міністрів має створити і врегулювати систему підтримки і контролю ДПП, а також визначити уповноважений орган з боку держави.
Таку думку висловив старший менеджер проектів фонду «Ефективне управління» Андрій ЛОБАЧ, який брав участь у розробці законопроекту спільно з парламентським Комітетом з питань промислової і регуляторної політики і підприємництва, повідомили УНІАН у прес-службі фонду.
На думку експерта, створення правового поля для ДПП - лише перший крок на шляху розвитку цієї сфери в Україні. Окрім іншого, необхідно розвивати навички управління ДПП на місцях - підготувати кадри для оцінки, підготовки і запуску проектів ДПП в органах центральної і місцевої влади, забезпечити обмін інформацією і кращим досвідом між органами центральної і місцевої влади.
За словами експерта, сьогодні реалізація проектів ДПП стикається з низкою проблем, багато з яких украй складно вирішити у рамках чинного законодавства. «Закон визначає баланс між інтересами держави, зокрема модернізації інфраструктури, і інтересами приватного партнера, а саме: окупності інвестицій», - відзначив А.ЛОБАЧ.
«Ухваленням закону щодо ДПП Україна задекларувала свою готовність брати участь у такому партнерстві, гарантувати довгостроковість відносин і права приватного партнера на окупність інвестицій. А це дуже важливий сигнал для інвесторів. Вважаю, після підписання Президентом закону приватні компанії почнуть готувати проекти з модернізації об`єктів державної і комунальної власності і розвитку інфраструктури з використанням механізму ДПП», - підкреслив він.
Як повідомляв УНІАН, Верховна Рада прийняла у цілому закон про державно-приватне партнерство 1 липня 2010 року.
Закон передбачає, що державно-приватне партнерство - співпраця між державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами в особі відповідних органів державної влади і органів місцевого самоврядування (державними партнерами), і юридичними особами, окрім державних і комунальних підприємств, або фізичними особами – підприємцями (приватним партером), яке здійснюється на підставі договору у порядку, встановленому цим законом та іншими законодавчими актами. На стороні приватного партнера у договорі, який укладається в рамках державно-приватного партнерства, можуть виступати кілька осіб, які, відповідно до цього закону, можуть бути приватними партнерами. Такі особи несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями, передбаченими договором, який укладається у рамках державно-приватного партнерства. Особливості участі на стороні приватного партнера кількох осіб у конкурсах на визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства визначаються Кабінетом міністрів України.
Державно-приватне партнерство застосовується у таких сферах, як пошук, розвідка родовищ корисних копалин та їх видобуток; виробництво, транспортування і постачання тепла і розподіл і постачання природного газу; будівництво та/або експлуатація автострад, доріг, залізниць, злітно-посадочних смуг на аеродромах, мостів, шляхових естакад, тунелів і метрополітенів, морських і річкових портів та їх інфраструктури; машинобудування тощо.
Об`єкти державно-приватного партнерства – об`єкти, які перебувають у державній або комунальній власності або належать Автономній Республіці Крим. Об`єктами державно-приватного партнерства можуть бути існуючі, зокрема, відтворні (шляхом реконструкції, модернізації, технічного переоснащення) об`єкти, зокрема ділянки надр; створювані або придбані об`єкти.
