"Величність" китайського лідера Сі Цзіньпіна, який був оточений очільниками інших ядерних держав - Росії та Північної Кореї, під час нещодавнього параду у КНР, ознаменувала "новий етап у перекроюванні міжнародного порядку". Про це пише головний кореспондент із закордонних справ газети The Wall Street Journal Ярослав Трофімов.
"Вже не стримуючись у підтримці своїх двох сусідів-злочинців, Сі продемонстрував зростаючі зв'язки Пекіна з Москвою та Пхеньяном - обидві країни підпадають під західні санкції, обидві ведуть кровопролитну війну проти України і обидві потенційно корисні Китаю в можливому конфлікті зі США", - наголосив автор матеріалу.
Однак, попри те, що ці відносини стають тіснішими, вони, принаймні наразі, залишаються далекими від військового або політичного союзу, який би міг нав'язати свою волю Євразійському континенту, що є найбагатшим та найнаселенішим регіоном світу, вважає Трофімов.
"Китай дуже обережно ставиться до співпраці з цими двома країнами. На відміну від того, як їх зображують на Заході як союзників, Китай не перебуває в одному таборі з ними. Його погляд на питання війни та безпеки дуже відрізняється від їхнього", - зауважив голова кафедри міжнародних відносин Університету Цінхуа Тан Сяоян, наголосивши, що Пекін не воював понад чотири десятиліття, тому прагне стабільності на своїх кордонах.
Водночас західні дипломати та спостерігачі за Китаєм вважають, що розрив між прагненнями Пекіна та його молодших партнерів значно зменшується. Кореспондент WSJ підкреслив, що те, як швидко ці суперечності будуть вирішені, визначить форму міжнародної системи, яка формується після того, як президент США Дональд Трамп "зруйнував мережу союзів Вашингтона в Азії та Європі".
"Китай стає все менш стриманим у тому, щоб бути частиною так званої осі потрясінь. Під впливом посилення конкуренції між Китаєм і США, Китай хоче показати, що, на відміну від Америки, яка відштовхує своїх союзників, він краще здатний об'єднувати друзів навколо себе. Китай бачить можливість утвердити своє лідерство в той час, коли США підривають свою міжнародну авторитетність", - висловився старший науковий співробітник аналітичного центру Carnegie China Тонг Чжао.
Своєю чергою професор Школи міжнародних досліджень Пекінського університету в Пекіні Ван Дон підкреслив:
"Китай і Росія мають дуже сильне спільне розуміння того, як повинен працювати новий міжнародний порядок. Ми вважаємо, що американська гегемонія добігає кінця - це об'єктивна реальність, це відбувається незалежно від того, чи визнаєте ви це, чи ні. Обидві сторони - Росія і Китай - вважають свої відносини стратегічно важливими, і не тільки через зростання ворожості з боку Вашингтона".
Також декан Інституту міжнародних досліджень Фуданьського університету в Шанхаї Сінбо Ву додав, що ці відносини мають чіткі межі.
"Ні Росія, ні Китай не хочуть втягуватися у великий конфлікт, в якому бере участь інша сторона. Якщо у нас виникне великий конфлікт із США через питання Тайваню, я не думаю, що Росія прийде нам на допомогу. Ми - добрі друзі, добрі партнери, але це все. Ми ніколи не станемо союзниками", - вважає Ву.
Крім того, китайські посадовці запевняють, що Пекін не передає РФ справжню зброю, не визнає претензій Росії на територію України та не схвалює участь КНДР у конфлікті.
"Однак зображення Сі в туніці в стилі Мао, який схиляється до північнокорейського лідера Кім Чен Ина або російського президента Володимира Путіна, з поясненнями про те, що повз них проїжджають одні з найнебезпечніших у світі видів зброї, підривають ці запевнення", - зазначив автор матеріалу.
Також директор Інституту Китаю SOAS у Лондоні Стів Цанг наголосив, що присутність Кіма дала зрозуміти, що Китай насправді підтримує Путіна та війну РФ в Україні.
"Це означає, що відправка Кімом військ для боротьби з Україною не викликала у Китаї серйозного дискомфорту. Запрошення Кіма було як середній палець демократичному Заходу, який говорив: те, що ви вважаєте неприйнятним, нас не обходить", - сказав Цанг.
Кореспондент WSJ підкреслив, що армія Китаю вчиться на російському досвіді боротьби із західними системами озброєння в Україні, а деякі західні чиновники запевняють, що КНР дала мовчазну згоду на участь Північної Кореї у війні, аби Пхеньян міг модернізувати та оновлювати власний арсенал, що може стати "потенційним благом для Пекіна в разі багатофронтової війни проти Заходу".
"Дуже прикро, що відносини між Китаєм і Європою стали заручниками цієї війни. Це ціна, яку Китай заплатив за війну, якої Китай не хоче і яку Китай не підтримує", - вважає директор Центру міжнародної безпеки та стратегії при Університеті Цінхуа Да Вей.
Китай та війна в Україні - останні новини
Раніше заступник начальника Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Вадим Скібіцький заявив, що Китай спостерігає за війною в Україні та вивчає зброю на полі бою. Водночас він наголосив, що українська розвідка також аналізує той військовий потенціал, який керівництво Китаю показало на параді в Пекіні.
"Ми працюємо над цим, але скажімо так: те, що вони продемонстрували, це ще раз підкреслює наявність у Китаю ядерної тріади - це повітря, земля, море, у них є нові напрацювання ракетного озброєння, і Китай має великий мобілізаційний потенціал. Це саме основне", - додав Скібіцький.
Також представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов запевнив, що Китай не надає Росії військову підтримку. За його словами, все інше - це питання складного дипломатичного процесу.
