Для більшості українців висока якість освіти є головним критерієм хорошої школи.
Про це свідчать результати проведеного Інститутом Горшеніна дослідження, передані агентству УНІАН.
Зокрема, зазначається, що більш як половина українців вважають, що сьогодні у сфері освіти найгостріше відчуваються нестабільність і недостатнє опрацьовування учбових програм і підручників (58,1%), а також зміна системи оцінки знань учнів і введення тестування (55,3%).
Слабка матеріально-технічна база шкіл турбує 43,2% опитаних.
Близько третини респондентів вважають, що слабкими місцями української освіти є матеріальні проблеми педагогів (39,4%).
Близько третини опитаних серед проблем назвали недостатню увагу до виховання учнів (36,3%), низьку кваліфікацію педагогів (31,8%), невідповідність освіти потребам суспільства, роботодавця (30,2%).
Більш як чверть опитаних вважають основною проблемою школи низьку якість освіти (29,6%), хабарі, корупцію (26,9%), брак кадрів (25,8%), недоступність освіти (24,3%).
Відсутністю мотивації у педагогів і учнів схвильовані 8,9% українців.
Лише 2,6% опитаних вважають, що сьогодні у сфері української освіти проблем немає.
Висока якість освіти, на думку більшості українських громадян (73,2%), – головна вимога до хорошої школи.
Близько половини респондентів назвали головними критеріями хорошої школи висококваліфікований педагогічний склад (55,2%) і хороше матеріально-технічне забезпечення (50,1%).
Безоплатне навчання – важливий критерій для 42,8% опитаних.
Гарантія вступу випускників певної школи до вишу є головною вимогою до школи у 41,3% українців, можливість додаткових розвиваючих занять – у 30,2%, добре поставлена виховна робота – у 27,4% респондентів, шанобливе ставлення до учнів – у 26,8%.
Для кожного четвертого респондента (25,3%) дуже важлива безпека у школі.
Вимоги до якості спортзалу і наявності спортивних секцій висувають 8,3% українців.
Інші вимоги до школи пред'являють 3,3% респондентів, а 2,1% опитаних було важко відповісти на це питання.
Велика частина громадян України (42,8%) при виборі школи для дитини найбільш важливим критерієм вважає позитивні відгуки про викладачів цієї школи від сусідів, знайомих, родичів.
На спеціалізацію школи або наявність у ній спеціалізованих класів звертають увагу 40,2% респондентів.
Майже третина українців (33,4%) орієнтуються на зручне розташування школи.
Високий відсоток випускників шкіл, які вступають до вишів, як критерій важливий для 29,2% опитаних, а для 29% мають значення популярність і авторитет школи.
Більш як чверть респондентів (28,1%) привертає дешевизна навчання у школі і відсутність необхідності додатково платити за нього.
Віддати дитину до школи, в якій раніше вчилися самі, хотіли б 8,2% українських батьків, а 3,1% керуються іншими критеріями при виборі школи для дитини.
Важко відповісти на дане питання 2,5% респондентів.
Більш як половина українців (53,9%) вважають, що при ухваленні змін у сфері шкільної освіти держава керується економічними чинниками.
Значна частина опитаних (42,3%) вважають, що на ухвалення змін впливають місцеві умови (регіон, тип населеного пункту, доступність шкіл) і впровадження прогресивних методик освіти (41,4%).
На думку кожного третього українця (34,1%), державою враховується відповідність отриманої освіти міжнародним стандартам, крім того, матеріально-технічна база шкіл – на думку 32,2%, наявність кваліфікованого педагогічного складу і учбових програм – на думку 29,2% респондентів.
Кожен п'ятий українець (19,6%) вважає, що при ухваленні змін у сфері шкільної освіти держава враховує громадську думку і думку батьків, а 17,2% - психологічну готовність дітей до школи.
На думку 6,4% респондентів, держава враховує інші чинники, а 7,8% українців було важко відповісти на це питання.
Телефонне опитування на тему: «Проблеми шкільної освіти» проводилося з 3 по 5 липня. Усього за випадковою вибіркою було опитано 1000 респондентів, у сім'ях яких є діти дошкільного і шкільного віку, в усіх обласних центрах України, містах Києві і Севастополі. Квотами були регіон проживання, стать і вік респондентів.
Погрішність репрезентативності дослідження не перевищує +/-3,2%.
