Про це УНІАН повідомили у прес-службі Державної фінансової інспекції України.
Як повідомляється, голова Держфінінспекції Петро Андрєєв сьогодні під час робочої наради припустив, що значна частина місцевих чиновників може бути звільнена з роботи через наявність заборгованості з виплати зарплати працівникам бюджетних установ, які фінансуються з місцевих бюджетів.
«Президент України Віктор Янукович дуже жорстко поставив питання щодо неприпустимості будь-яких заборгованостей із зарплати. На виконання відповідного доручення Кабінету міністрів України ми перевірили місцеві бюджети щодо використання коштів, які спрямовані на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ. Також було проведено аналіз причин допущеної заборгованості із заробітної плати. І результати цієї роботи навряд чи можна назвати втішними», – зазначив П.Андрєєв.
У відомстві зазначили, що перевіркою охоплено всі обласні та районні бюджети, бюджети міст обласного підпорядкування, а також бюджети АР Крим, міст Києва та Севастополя. Загалом станом на початок грудня поточного року заборгованість із виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ, які фінансуються з місцевих бюджетів, становила понад 1,3 млрд грн.
Серед причин заборгованості Держфінінспекція відзначає виплати, які не мали обов’язкового характеру, але проводилися, незважаючи на брак коштів для виплати заробітної плати. Крім того, при незабезпеченості видатків додаткові грошові ресурси витрачалися без урахування пріоритетності видатків. Інакше кажучи, маючи змогу виплатити заробітну плату (яка належить до захищених видатків), місцеві керівники фінансували, скажімо, капітальні чи інші непершочергові, а інколи й цілком сумнівні видатки. Такі факти виявлено в низці областей та в окремих міських та районних бюджетах Одеської, Черкаської, Івано-Франківської та Тернопільської областей. Подекуди суми непершочергових видатків становили десятки мільйонів гривень.
На думку П.Андрєєв, саме ті чиновники, які не фінансують захищені статті бюджету, будуть притягнуті до відповідальності.
У Держфінінспекції підкреслили, що інших причин невиплат зарплат слід віднести збільшення органами місцевого самоврядування обсягів фінансових ресурсів на власне утримання за рахунок доходів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів. Це призвело до обмеження видатків на освіту, охорону здоров’я та культуру.
Так, розрахунковий показник обсягів видатків на утримання органів місцевого самоврядування міста Житомира доведено Міністерством фінансів України на суму понад 16,3 млн грн. У міському бюджеті затверджена сума понад 27,6 млн грн, що майже на 11,3 млн грн більше за розрахункові показники Мінфіну. Зростання обсягів видатків пояснюється, зокрема, введенням додатково 19 штатних одиниць, з них 3 посад водіїв, 9 посад прибиральниць та 7 додаткових посад управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища міської ради.
На порушення п. 7 ст. 78 Бюджетного кодексу України рішенням міської ради від 23 листопада при невиконанні доходної частини бюджету були внесені зміни до доходної та видаткової частини на загальну суму 49,6 млн грн для недопущення виникнення небюджетної кредиторської заборгованості.
У прес-службі підкреслили, що черговою причиною заборгованості є те, що місцеві органи влади не приділяють належної уваги питанням оптимізації мережі бюджетних установ, що спричиняє збільшення видатків місцевих бюджетів та ускладнює оптимальний та ефективний розподіл фінансових ресурсів на місцях.
Наприклад, на Чернігівщині лише за рахунок оптимізації чисельності працівників органів місцевого самоврядування та малокомплектних шкіл економія бюджетних коштів області може становити близько 77 млн грн. Те саме стосується й інших областей, зокрема Івано-Франківської, Київської та Сумської.
У відомстві наголосили, що наразі перевірки тривають, матеріали перевірок передані Міністерству соціальної політики України.
Як зазначається в повідомленні, перевірка місцевих бюджетів з питань використання бюджетних коштів, які спрямовані на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ, проводиться на виконання відповідного доручення Кабінету міністрів України. Перевірку проводять робочі групи, до складу яких, крім фахівців Держфінінспекції України, входять представники Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України.
