Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» в рамках проєкту «Імена» оцифрував архів Надзвичайної державної комісії з виявлення злочинів та збитків, які були нанесені нацистським режимом мешканцям Києва та Київської області в період окупації 1941-1943 років.
Документи будуть вперше оприлюднені онлайн на новій платформі Меморіального центру «Бабин Яр», яку презентують вже восени.
«Надзвичайна державна комісія почала працювати після виходу Києва з окупації, у 1943 році, – зазначила керівниця проєкту «Імена» Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Анна Фурман. – Комісія займалася збором документальних даних про злочини окупаційного режиму».
Такі комісії були створені на території всіх республік колишнього СРСР. Загалом Державна комісія розглянула 54 тисячі актів про злочини окупаційного режиму та 4 мільйона актів про нанесення матеріальних збитків.
Частина архіву зберігається у Державному архіві Київської області. Меморіальний центр «Бабин Яр» оцифрував вже близько 6 тисяч цих архівних документів.
Зокрема, були оцифровані акти 11 справ. Кожен акт містить інформацію про склад комісії, особисті дані постраждалого, інформацію про свідків та матеріальні збитки. В окремих документах зафіксовані факти загибелі рідних від рук нацистів.
Серед іншого там є дані по злочинах у Бабиному Яру та Дарницькому концтаборі.
Як наголосила Фурман, ці документи є важливими для роботи науковців-істориків.
«Дані представляють інтерес для дослідження складу післявоєнного населення: тих, хто пережив окупацію, повернувся з евакуації, приїхав з інших регіонів. А також для дослідження довоєнного і воєнного побуту киян», – зазначив кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Олександр Бєліков. Описи втраченого майна в цих актах подекуди дуже детальні і містять інформацію про образ життя, заняття, захоплення, ступінь заможності різних груп населення, додав науковець.
Нагадаємо, разом із Державним архівом Києва дослідники проєкту «Імена» оцифровують архівні книги РАЦСів 1925-1936 років. На даний момент відскановано вже більше 50 тисяч документів. На ці документи десятиліттями чекають люди – дізнатися щось про своїх предків, скласти родовід, провести генеалогічне дослідження.
